Конфлікт інтересів виникає через те, що митники прагнуть завищити митну вартість товару, спираючись на дані по ідентичних і аналогічних товарів, а імпортери – занизити, зокрема, шляхом підробки документів, повідомляє "КоммерсантЪ Украина".
Імпортер, як і колись, буде самостійно вибирати метод визначення митної вартості та надавати вичерпний пакет документів.
До того ж, у Митному кодексі вкажуть чіткий перелік причин для перевірки товару. Термін перевірки займе 15 робочих днів з правом продовження не більше ніж на 10 днів. Додаткова перевірка, за підсумками якої може бути відкоригована митна вартість товарів, може пройти протягом 360 днів після митного оформлення.
У документі пропишуть і ключову для імпортерів норму. Інформація баз даних митної вартості ввезених ідентичних та аналогічних товарів незабаром перестане бути підставою для відмови у митному оформленні товарів за контрактною ціною, заявленої декларантом.
"Посилання на інші контракти є не єдиним, але дуже поширеним методом, за допомогою якого митники домагаються підвищення митної вартості товару. Тому скасування подібних порівнянь це великий плюс", – упевнений член правління Асоціації митних брокерів Борис Магаричев.
"Це одна з найбільш болючих проблем, що виникають при митному оформленні. Випадки, коли митники вимагають переглянути вартість товару, посилаючись на контракти інших суб'єктів, стали дуже частими", – говорить виконавчий директор "Європейської бізнес асоціації" Анна Дерев'янко.
Проте митники отримають і додаткові переваги. Як вже зазначалося, вони зможуть проводити документальні невиїзні перевірки правильності визначення митної вартості та коригувати її після оформлення товару і, можливо, навіть після його реалізації на внутрішньому ринку.
До того ж, інформація від іноземних митників, отримана протягом року після звернення, теж може стати підставою для перегляду митної вартості товару. Проте в цілому бізнес підтримує задекларовані зміни процедур.
"У світі 92-93% митних вантажів оформляються на підставі контрактної ціни. В Україні цей показник становить близько 80%, а решта вантажі підлягають численним перевіркам або повторній перевірці. У підсумку затримуються швидкопсувні товари або комплектуючі для виробництва, що призводить до значних збитків для бізнесу ", – зазначає перший віце-президент Українського союзу промисловців і підприємців Сергій Прохоров.
"У будь-якому випадку поява у бізнесу додаткових можливостей відстояти свої права перед митниками – це однозначний позитив", – погоджується Дерев'янко.
Як повідомлялось, у рамках зони вільної торгівлі Україна та ЄС скасують відповідно 99,1% і 98,1% торгівельних мит, які нині діють між двома сторонами.