Як зазначено у пояснювальній записці до закону, необхідність його прийняття "зумовлена нагальною потребою посилення організаційних основ боротьби з тероризмом…, а також більш детального визначення сил і засобів, що залучаються до проведення антитерористичної операції".
Зокрема, до суб’єктів боротьби з тероризмом, внесено Держслужбу спецзв’язку, Службу зовнішньої розвідки та інших визначених президентом посадових осіб.
До цього, участь в АТО Держслужби спецзв’язку, яка "забезпечує секретність переговорів, криптодокументообігу між учасниками заходів", передбачено не було.
Також закон надав "Міноборони повноваження із забезпечення захисту від терористичних посягань об’єктів та майна збройних сил, зброї масового ураження, ракетної і стрілецької зброї, боєприпасів, вибухових та отруйних речовин, що перебувають у військових частинах".
Зокрема, армії дозволили застосовувати силу для припинення діяльності незаконних воєнізованих або збройних формувань і "брати участь у затриманні осіб, а у випадках, коли їх дії реально загрожують життю та здоров’ю заручників, учасників АТО або інших осіб – їх знешкодження".
Прикордонникам дозволили надавати АТО необхідну "не тільки на території пунктів пропуску через держкордон, а й взагалі на всій території під час проведення АТО".
Управлінню держохорони також розширили повноваження щодо надання допомоги Антитерористичному центру.
Також закон залучив до координаційної комісії АТЦ Службу зовнішньої розвідки.
Законом передбачено можливість залучення та використання "у широкомасштабних, складних антитерористичних операцій у регіоні сил та засобів (особовий склад та спеціалісти окремих підрозділів, військових частин, зброя, бойова техніка, спеціальні і транспортні засоби, засоби зв’язку, інші матеріально-технічні засоби)" Служби безпеки, МВС, Нацгвардії, Збройних сил, прикордонників, служби спецзв’язку, УДО.
"Це обґрунтовується необхідністю надання керівникові АТЦ більшого обсягу повноважень на залучення та використання зазначених сил і засобів, що дозволятиме здійснювати забезпечення повномасштабного проведення АТО", – йдеться в документі.
Окремо, закон передбачає, що "можуть вводитися додаткові обмеження прав і свобод громадян, а також на вимогу керівників учасників АТО, підприємства, установи та організації, що знаходяться в районі проведення АТО, повинні будуть частково або повністю припиняти свою роботу".
Це обґрунтовується необхідністю уникнення загрози життю і здоров’ю працівників цих підприємств під час здійснення операцій.
Нагадаємо, Верховна Рада 6 травня ухвалила закон, який надає військовослужбовцям АТО статус учасників бойових дій.
20 травня відповідний документ підписав в.о. президента, голова Верховної Ради Олександр Турчинов.