Рада повернула покарання за недостовірне декларування

4 Грудня 2020, 13:23

Верховна Рада 4 грудня ухвала за основу та в цілому законопроект про відновлення відповідальності за недостовірне декларування. За відповідний законопроєкт №4460-д проголосували 289 народних депутатів.

 

 

Закон вносить зміни до примітки до статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) "Порушення вимог фінансового контролю", які уточнюють суб’єктів цього правопорушення, а також дозволяють накладати адміністративні стягнення за цією статтею у випадку, коли відомості в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відрізнятимуться від достовірних на суму «від 100 до 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб», а не «від 100 до 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб» як зазначено в чинній редакції.

 

Запропоновані до КУпАП зміни, як наслідок, дозволяють підняти і поріг кримінальної відповідальності за декларування недостовірної інформації.

 

У зв’язку з визнанням такою, що не відповідає Конституції України статті 50 КУпАП, зміни технічного характеру вносяться і до пункту 1 частини першої статті 255 КУпАП (в частині посилання на примітку до статті 50 КУпАП).

 

Закон також виключає з Кримінального кодексу України статтю 366-1, натомість доповнити кодекс новою статтею 366-2 «Декларування недостовірної інформації», якою встановлює кримінальну відповідальність: у випадку, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму від 500 до 4000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб у вигляді штрафу від 2500 до 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт від 150 до 240 годин, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

 

Якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму понад 4000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, це каратиметься у вигляді штрафу від 3000 до 5000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт від 150 до 240 годин, або обмеження волі на строк до двох років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

 

Також Кримінальний кодекс доповнюється статтею 366-3, якою встановлюється кримінальна відповідальність за умисне неподання суб’єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у вигляді штрафу від 2500 до 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт від 150 до 240 годин, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

 

Окрім того, необхідні зміни пропонується внести до Кримінального процесуального кодексу, передбачивши, що кримінальні провадження за статтями 366-2 та 366-3 ККУ підсудні Вищому антикорупційному суду.

 

Згідно з ухваленим документом, досудове розслідування кримінальних правопорушень за статтями 366-2 та 366-3 ККУ доручається детективам Національного антикорупційного бюро.

 

Нагадаємо, 28 серпня Конституційний суд визнав неконституційним указ про призначення Ситника директором НАБУ. У НАБУ заявили, що рішення КС є політично мотивованим. В Офісі президента заявили, що очікують, що виконувач обов'язків голови НАБУ буде ефективним до обрання на «чесному і прозорому конкурсі нового керівника».

 

26 жовтня Окружний адмінсуд Києва ухвалив викреслити з державного реєстру інформацію про Артема Ситника як директора НАБУ – на підставі рішення КСУ.

 

Через визнання Конституційним судом неконституційності кримінальної відповідальності за недостовірне декларування вже закрили 103 кримінальні провадження.