Наприклад, за останній тиждень, із 24 лютого по 3 березня, депутати зареєстрували 86 законопроектів. На перший погляд, чимала працездатність: у середньому щодня народні обранці вносять 12 нових документів, які мають у теорії покращити життя людей, впорядкувати діяльність державних органів тощо. Але це тільки на перший.
Якщо уважніше придивитися, то відразу видно, що абсолютна більшість із них – це не проекти нових законів, а пропозиції внесення правок до наявних. Здавалося б, ну то й що? Правильно, треба ж постійно вдосконалювати законодавство, підтягувати його до реалій сучасності. Але проблема в тому, що коли поглянути ще уважніше, то стає зрозуміло: та сама абсолютна більшість внесених законопроектів – це або лобістські поправки до митних чи податкових кодексів, або просто популістські агітки без жодних шансів на ухвалення.
Наприклад, цілий шквал законопроектів на модну та піар-вигідну тему курсових коливань. Ось Олег Ляшко&Co проявляє підвищену активність у цьому питанні й окрім обсипання голови НБУ Гонтаревої доларами в Раді вносить проект постанови розслідування діяльності посадових осіб Національного банку України у зв’язку з невиконанням ними посадових обов’язків щодо забезпечення стабільності грошової одиниці України. «Опозиційний блок» теж не пасе задніх: Олександр Вілкул реєструє проект постанови про утворення Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань перевірки діяльності Національного банку України в період фінансової кризи в Україні 2014–2015 років. Ну і як же без екстравагантного Сергія Капліна з Блоку Петра Порошенка із проектом постанови про утворення Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування ймовірних злочинів та спекулятивних діянь, які призвели до стрімкого коливання курсу іноземних валют та девальвації гривні.
І Наталія Королевська з ОП, яка буквально бомбардує Раду популістським непотребом у стилі проекту закону про внесення змін до деяких законів України щодо відновлення прав інвалідів та деяких категорій дітей на пільговий проїзд чи проекту закону про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» (щодо підвищення рівня державних соціальних стандартів). І Семен Семенченко біжить поперед батька, точніше Міністерства оборони, у пекло, вносячи законопроект про забезпечення права на свободу совісті у військових формуваннях України й подібні речі.
Найбільший шедевр, як на суб’єктивний погляд автора цих рядків, вносять депутати Лілія Гриневич та Іван Кириленко з «Батьківщини» у співавторстві з Олексієм Скрипником із «Самопомочі»: проект постанови про створення Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України – увага – з питань майбутнього. Це з розряду «коли немає що зробити, пропонуй створити якусь ТСК». На цьому тлі тьмяніє навіть Костянтин Матейченко з «Народного фронту» зі своїм скандальним проектом закону про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо захисту та збереження авторитету держави), який зводиться, по суті, до покарання за критику влади. Зрозуміло, що жоден із таких законотворчих актів не має шансів навіть потрапити до сесійної зали, проте активність проявлена, є що сказати на ефірах, мовляв, ось дивіться, який я активний і корисний депутат.
Інша категорія – дрібний лобізм. Хоча як сказати дрібний – мова в багатьох документах йде про мільйони гривень. Класичний приклад – Олег Недава з Блоку Петра Порошенка, обраний у фантомному окрузі № 53 в Донецькій області, який майже повністю контролюють бойовики, реєструє законопроект про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» щодо цільового спрямування екологічного податку. Мабуть, екологічний податок має найбільше хвилювати депутата з округу, якого більше не існує після того, як українські війська залишили Вуглегірськ і Дебальцеве. Чи Олександр Герега, власник «Епіцентру», який подає законопроект про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів рахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (щодо створення та подання контрольних стрічок в електронній формі).
То невже у ВР не вносять конструктивних законопроектів? Чому ж, іноді трапляється. Щоправда, більшість із них реєструють Кабінет Міністрів і президент. Констатуймо: парламент нинішнього скликання майже не генерує корисного законотворчого матеріалу. Принаймні на сьогоднішній день. Натомість панують популізм і вже нічим не прихований лобізм. Така собі Рада на п’ять хвилин. Ефірного часу, який у середньому припадає на депутата-балакуна на телебаченні.