Рада готова прийняти законопроекти про боротьбу з корупцією заради візової лібералізації з ЄС

16 Квітня 2013, 10:16

Законопроекти № 2802 «Про приведення законодавства у відповідність до стандартів Кримінальної конвенції ООН про боротьбу з корупцією» та № 2803, який вводить поняття «спеціальної конфіскації» до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів були зареєстровані у Верховній Раді 15 квітня. Авторами документів є народні депутати фракцій Партії регіонів, ВО «Батьківщина», УДАР та ВО «Свобода». У пояснювальних записках зазначається, що ці закони необхідно прийняти для виконання Україною плану дій з візової лібералізації з ЄС, пише «КоммерсантЪ-Украина».

Проекти з ідентичними назвами вже реєструвалися в Раді за поданням Кабінету міністрів, проте були відхилені 4 квітня на засіданні ВР, що проходило поза стінами парламенту. До цього, при розгляді в профільних комітетах, опозиція жорстко критикувала урядові документи, заявляючи, що вони створюють нові важелі тиску на бізнес. Але минулого тижня владі й опозиції вдалося знайти компроміс.

Як стверджують джерела, 12 квітня в представництві Євросоюзу відбулася зустріч депутатів всіх фракцій, окрім Компартії, з європейськими дипломатами, де було досягнуто домовленість про голосування.

«Відбулася експертна дискусія, в ході якої ЄС надав свої пропозиції щодо поліпшення цих документів», – підтвердив цю інформацію народний депутат від УДАРу Віктор Чумак, який брав участь у цій зустрічі і виступив в якості співавтора законопроектів.

Пропозиції ЄС співпали із вимогами опозиції, яка заявляла, що урядовий законопроект створює нові важелі для тиску правоохоронних органів на бізнес. В результаті, ПР погодилася внести в документ поправки.

«Ми дуже уважно проаналізували ці законопроекти і стверджуємо, що вони повністю відповідають стандартам ЄС та ООН. Нам необхідно підтримати їх, оскільки потрібно вирішити проблему, пов'язану із полегшенням візового режиму», – сказав голова фракції ПР Олександр Єфремов. 

Що стосується законопроектів, то перший із них змінює визначення хабара в українському законодавстві.

«ЄС критикував те, що хабарем у нас вважається лише матеріальна вигода, отримана чиновником. ООН вважає хабарем також усілякі преференції, наприклад, для бізнесу», – розповів народний депутат від «Батьківщини» Павло Петренко.

Законопроект визначає, що мова може йти також про преференції для третіх осіб – вводиться кримінальне покарання держчиновників за «ухвалення пропозиції, обіцянки або отримання неправомірної вигоди для себе або третьої особи за вчинення чи невчинення якихось дій із використанням службового становища в інтересах того, хто пропонує (чиновнику – Ред.) таку вигоду чи в інтересах третьої особи».

Це ж визначення містилося і в урядовому проекті, однак Кабмін пропонував поширити його дію не тільки на чиновників, а й на представників комерційних компаній, зокрема за статтею «комерційний підкуп».

Документ також видаляє ряд статей адміністративного кодексу про «порушення обмежень використання службового становища» – ці дії будуть криміналізовані.

Другий законопроект вводить термін «спеціальна конфіскація».

«Раніше чиновники передавали незаконно отримані кошти своїм родичам або переписували на них активи, і вони після вироку не підлягали конфіскації. Спеціальна конфіскація дозволить вилучити навіть майно родича, якщо суд доведе, що воно було куплено за хабар. Кабмін пропонував поширити цю норму на всі злочини, а не тільки на посадові, ми виступили проти цього», – зазначив Петренко.

В урядовому пакеті документів, пов'язаних із планом дій з візової лібералізації з ЄС, був також законопроект про кримінальну відповідальність юридичних осіб. Кабінет міністрів пропонував ввести жорсткі санкції – аж до ліквідації юридичної особи, викритої в корупції. Такими юридичними особами є також політичні партії, що викликало побоювання депутатів.

Водночас, експерти вважають, що навіть прийняття усіх трьох законів не означатиме прогресу у виконанні плану дій з візової лібералізації з ЄС.

У листі організації «Європа без бар'єрів» комітету з питань євроінтеграції перераховані ключові закони, необхідні в рамках першої фази плану дій з візової лібералізації з ЄС. У їх числі – закон «Про національне корупційне бюро», зміни до законів про єдиний державний демографічний реєстр і про протидію дискримінації.