Ситуацію, яка склалася в Росії на межі 2011-2012 років, можна порівняти з 1980-ми роками в СРСР, коли розчарування інтелігенції стало рушійною силою горбачовської перебудови. Про це пише авторитетне британське видання The Economist.
“Ці протести були в основному ініційовані російським середнім класом, розчарованим відсутністю перспектив. Після десяти років зростання доходів, і, відповідно, підвищення рівня життя, пріоритети змістилися до таких прагнень, як кращі правосуддя, освіта та охорона здоров'я, що режим Путіна з його клановим капіталізмом забезпечити не може. В очах середнього класу Путін став символом застою, а не стабільності, і його рейтинг почав падати”, – зазначають автори статті, додавши, що ситуацію в тодішній Росії можна було порівняти з 1980-ми роками в СРСР, коли розчарування інтелігенції стало рушійною силою горбачовської "перестройки", – йдеться у статті.
“Протести у великих містах Росії почали резонувати з економічним та соціальним невдоволенням в бідній провінції, і ризикували перерости у відкритий соціальний конфлікт”, – пише The Economist.
Разом з тим Путін використав конфлікт в Україні, щоб переключити увагу на зовнішнього ворога, яким є навіть не Київ, а Захід загалом чи конкретно США.
“Кремль не може дозволити собі реального військового протистояння із Заходом, але будь-які ознаки слабкості Заходу він декларує, як власні перемоги. Щоб продемонструвати свою силу, він розмахує своєю ядерною зброєю і мускулами на кордонах НАТО”, – йдеться у публікації.
Видання зазначає, що економічний спад після війни в Грузії 2008 року рейтинг Путіна значно скоротився, однак тепер протистояння з Заходом і анексія Криму утримуватимуть його довше.
“Це може принести користь самому Путіну, однак він ризикує залишити Росію ізольованою і з застарілою економікою. Скорочення бюджету Росії чітко демонструє пріоритети Путіна. Утримання Кремля і витрати на армію та спецслужби складають 40% від усього бюджету. Водночас витрати на охорону здоров'я та інфраструктуру скоротили до обсягу вдвічі меншого, ніж на оборону. Серед інших пріоритетних галузей є державні засоби масової інформації, які поширюють ненависть і агресію”, – зазначає видання.
Читайте також: У Генштабі РФ остерігаються військової загрози з боку України
Автори публікації наголошують, що російська агресія щоразу знаходить собі нові об'єкти – два роки тому це були мігранти та корумповані чиновники, тепер це Захід, "націонал-зрадники" і "п'ята колона".
“Таким чином, агресія Кремля стала наркотичною, що може призвести до передозування та втрати контролю. Дійсно, в один прекрасний день акценти можуть зміститися із зовнішнього ворога до самого Путіна, і не в останню чергу через те, що образ Америки, сформований пропагандою Кремля, є надзвичайно подібним до реальної Росії”, – резюмує видання.
Читайте також: Путін запевняє, що економіка РФ може відновитися менше, ніж за два роки