Президент РФ Володимир Путін доручив МЗС РФ і Міноборони РФ не ініціювати нових переговорів щодо роззброєння. Про це президент заявив 2 лютого під час зустрічі з главами відомств Сергієм Лавровим і Сергієм Шойгу, повідомляє "Інтерфакс".
"Прошу обидва відомства надалі не ініціювати ніяких переговорів з цієї проблеми. Почекаємо, поки наші партнери дозріють для того, щоб вести з нами рівноправний, змістовний діалог по цій найважливішій тематиці", – заявив Путін.
При цьому він додав, що "усі пропозиції Росії, як і раніше, в цій сфері залишаються на столі, а двері для переговорів відкриті".
"За останні роки ми бачимо, що наші ініціативи (за тематикою роззброєння – ред.) партнерами не підтримуються. Навпаки, весь час вишукуються якісь приводи для демонтажу вже створеної системи міжнародної безпеки", – заявив він.
Юристи комітетів Палати представників Сполучених Штатів Америки з питань розвідки та з міжнародних відносин хочуть допитати перекладачів, які були присутні під час зустрічей тет-а-тет американського президента Дональда Трампа з російським лідером Владіміром Путіним.
Зокрема, радник міжнародного комітету Палати представників повідомив, що інформація видання The Washington Post про те, що Трамп вилучив нотатки перекладача з зустрічі з Путіним у Гамбурзі "змінила розклади".
"Це піднімає низку питань. Ми розглядаємо, які можуть бути юридичні наслідки у цього і ми обговоримо варіанти. Наші юристи разом з юристами розвідувального комітету розберуться" – зауважив він.
Водночас демократи з розвідувального комітету запевняють, що хотіли заслухати перекладачів з зустрічі Трампа і Путіна у Гельсінкі в липні, однак республіканці виступили проти.
"Чи приєднаються вони до нас тепер?" – запитав глава комітету Адам Шифф.
Своєю чергою, деякі демократи виступали проти виклику перекладача президента, оскільки це створило б новий прецедент, який може бути проблематичним для майбутніх адміністрацій, ускладнюючи проведення дипломатії. Перекладачі мають високий рівень безпеки, що може створити обмеження. Існує також юридичний аргумент, що привілейованість президента поширюється на перекладача.
Раніше президент Петро Порошенко заявив, що Німеччина має задуматись над потребою стати на заваді агресивній політиці російського лідера Владіміра Путіна.
Як повідомлялося, 26 листопада Верховна Рада Україна ухвалила закон про введення воєнного стану у десяти областях України з 26 листопада. 28 листопада Порошенко підписав закон про затвердження указу "Про введення воєнного стану в Україні".
У понеділок президент України Петро Порошенко провів телефонну розмову з Державним секретарем США Майклом Помпео, під час якої поінформував американську сторону про вчинений Росією акт збройної агресії проти України в акваторії Керченської протоки, а також відповідні кроки української сторони, зокрема запровадження режиму воєнного стану. Помпео також пообіцяв Україні "повну підтримку, включаючи військову" для захисту суверенітету від агресії Росії. Водночас США закликали Порошенка та президента РФ Владіміра Путіна до прямого контакту заради вирішення ситуації в Азовському морі. Своєю чергою, прес-секретар Путіна Дмітрій Пєсков заявив, що ситуація в Азовському морі "не потребує" прямих переговорів президентів РФ і України.
Голова Міністерства закордонних справ України Павло Клімкін повідомив, що в 10 областях України було запроваджено воєнний стан для того, щоб бути готовими відповісти на будь-яку провокацію РФ.
Міністр інфраструктури України Володимир Омелян повідомив, що у зв’язку із введенням воєнного стану Україна запроваджує додаткові заходи із забезпечення охорони і оборони об’єктів інфраструктури.
Президент Росії Владімір Путін під час телефонної розмови із канцлером Німеччини Ангелою Меркель заявив, що він нібито "серйозно стурбований" через рішення України ввести воєнний стан та привести Збройні сил України в повну бойову готовність через агресію РФ в Азовському морі.
Водночас прес-служба німецького уряду повідомила, що ввечері 26 листопада Путіну зателефонувала Меркель. У центрі розмови був інцидент у Керченській протоці. Канцлер підкреслила необхідність деескалації та діалогу. Сторони обговорювали варіант аналізу інциденту за участю російських та українських фахівців прикордонної служби.
Міжнародний валютний фонд офіційно оголосив, що не має юридичних обмежень стосовно продовження співпраці з Україною після запровадження воєнного стану.
25 листопада прикордонні кораблі РФ здійснили відверто агресивні дії проти кораблів ВМС ЗС України. Так, кораблі ВМС України у складі двох малих броньованих артилерійських катерів та рейдового буксиру здійснювали плановий перехід з порту Одеси до порту Маріуполь Азовського моря. Російський прикордонний корабель "Дон" здійснив таран українського рейдового буксира, в результаті якого пошкоджено головний двигун корабля, обшивку та леєрне огородження, втрачено рятувальний плотик. Згодом російські кораблі відкрили вогонь по корабельній групі Військово-морських сил ЗС України під час виходу з Керченської протоки, внаслідок чого є поранений.
Також у ВМС ЗС України повідомили, що за оперативною інформацією малі броньовані артилерійські катери “Бердянськ”, “Нікополь” вражені вогнем противника та втратили хід. Рейдовий буксир “Яни Капу” також примушений до зупинки. Кораблі захоплені спецназом РФ. У неділю станом на 22:00 через російську агресію в Азовському морі поранено шість українських військовослужбовців. 27 листопада стали відомі імена військових РФ, які атакували українські судна.