«Спроба перевернути вісь добра і зла, розгойдати човен, затанцювати в карнавалі, де все поставлено з ніг на голову, – для цього він і карнавал. Зараз маятник віри і цінностей впевнено пішов в інший бік», – розповів він, коментуючи увагу, яку було приділено нинішнього року низці жорстоких злочинів (вбивство Оксани Макар, охоронців з ТРЦ «Караван» і сім'ї судді в Харкові).
«Якщо установка на розумне, добре, вічне і хороших позитивних громадських діячів за останні 20 років не дала нічого, крім досвіду, незатребованого унаслідок масової недоумкуватості, то народ почав замислюватися: може, варто поставити свічку в іншому місці? Якщо персонажі з крилами і німбами своєї місії не виконали, то, може, варто поклонятися іншим, пошукати головного лиходія? Але не повного бяку, а злегка романтичного антигероя», – вважає Покальчук.
За його словами, будь-який застій чого-небудь призводить до деформації – або меж зовнішньої структури, або ущільнення внутрішнього середовища, змін у морфології.
«Оскільки структура у нас зламатися або луснути не може, зокрема, суспільство не може видозмінитися в силу жорстких рамок, в т.ч. і зовнішніх у вигляді Сходу і Заходу, яких така ситуація влаштовує, то з'являється ущільнення середовища. І як при всякому опорі матеріалу, на певному рівні високого тиску виникають інші молекулярні зв'язки і починаються різні фізико-хімічні процеси іншого порядку», – зазначив він.
Пошук антигероя, на думку психолога, з того ж ряду.
«Якщо його дійсно знайдуть природним шляхом, з народного середовища, то всі ми швидко зрозуміємо, в чому початковий сенс слова «радикалізм». Але такі довго не живуть», – впевнений Покальчук.
Читайте також: Найгучніші кримінальні справи 2012 року