Пшемислав Журавський вель Граєвський переконаний, що ухвалена Сеймом Польщі резолюція щоодо “Північного потоку-2” має велике політичне значення, тому з боку Кремля очікуються маніпуляції з применшенням його важливості.
“Україні загрожує найбільша небезпека від імовірної реалізації проєкту «Північний потік-2», але Сейм висловив солідарність також з іншими нашими ближчими чи дальшими сусідами. Насамперед з Білоруссю (співспадкоємицею традиції Великого князівства Литовського, а отже й традиції Речі Посполитої Двох Народів), яка сьогодні бореться за своє демократичне майбутнє та існування як незалежного народу”, – зазначає автор.
Читайте також: Торгівля з Росією: бита карта
Політолог відзначив, що Сейм згадав також й інші країни, що постраждали від російського втручання раніше, а саме Болгарію й Чехію та російський тероризм на їх теренах у 2014 році, збройний конфлікт в Грузії 2008 року та Молдову і самопроголошену державу Придністров’я, “тобто всі країни нашого регіону, які зараз чи нещодавно відчули на собі вияви російського імперіалізму, меті якого й слугуватиме «Північний потік-2», якщо його буде добудовано. Сейм від імені Республіки Польща з відчуттям спільної долі їм усім засвідчив солідарність”, – пояснив Пшемислав Журавський вель Граєвський .
Читайте також: Потенційні партнери Тримор'я
“Адресатами запропонованої резолюції є також найважливіші структури Заходу — НАТО і Європейський Союз, а також уся міжнародна спільнота, що поважає право цивілізованих народів і права людини, які ламає чергова російська агресія. Це заклик до цих суб’єктів зупинити небезпечний для європейського миру проєкт”, – йдеться у статті.
Найбільше уваги до прийняття резолюції очікують від Німеччини та США, адже від них можуть прийти головні рішення стосовно припинення будівництва «Північного потоку-2», а також Україні “як державі, яка найшвидше й найболючіше може відчути наслідки його ймовірного завершення”, – пояснює політолог. Він акцентує увагу на тому, що Сейм наголошував саме на наслідках для України від появи газопроводу. “Це чіткий сигнал для Києва, який нині залишився без підтримки з боку Берліна та Вашингтона. Берлін, на який нещодавно орієнтувалася Україна за президентства Петра Порошенка, – пише експерт, – тепер разом з Росією став головним спонсором цього небезпечного для Києва проєкту, проти якого найстійкіше протестує Польща”.