Автор відзначає, що ці сили поділяються на два типи: «професійні» – ті, хто свідомо працює над падінням рейтингу опозиції, і «принципові» – ті, чиї амбіції не дають змоги інтегруватися з однодумцями.
«Важливо, щоб це зрозуміла не лише партія влади, а й виборець, адже в кінцевому підсумку все залежатиме від його готовності приймати виважене рішення, яке б не призвело до втрати його голосу. А ті справді опозиційні лідери, які, не маючи шансів на самостійне проходження до парламенту, повинні відмовитися від участі в грі на боці влади», – пише автор.
Більше читайте у статті «Політичні шістки» у № 20 Тижня.