Новина про те, що екс-прем’єр Павло Лазаренко може повернутися в Україну, вкотре збентежила весь політикум. У кулуарах Верховної Ради цього тижня прізвище «Лазаренко» лунало чи не частіше за слово «коаліція». Українські полі тики, які вже відверто набридли один одному, звістку про Павла Івановича сприйняли як оголошення класного керівника: «В нашому класі новенький».
Ще минулого тижня заступник секретаря РНБО Степан Гавриш за явив, що українська та американська сторони досягли попередньої домовленості про можливу екстрадицію Павла Лазаренка. Робота профільної міжвідомчої комісії розпочалася під час візиту Віктора Ющенка до США 22-25 вересня. Цього тижня український президент відвідав США, та, не зважаючи на очікування фанатів Лазаренка, екс-прем’єра з собою не привіз. І жодних коментарів щодо цієї справи не давав.
Проте ефекту, на який розраховував Секретаріат президента, було досягнуто. Юлія Тимошенко злякалася. «Я слідкую за тим, що заради боротьби з Тимошенко розпускаються верховні ради, руйнуються демократичні коаліції, ввозиться в Україну за імпортом Лазаренко… Я думаю, президенту замість того, щоб руйнувати країну, треба видати указ про заборону Тимошенко», – досить емоційно відреагувала прем’єрка. Депутати з БЮТ також кажуть, що це новий спосіб боротьби Ющенка з лідеркою їхнього блоку.
Вважають, що Павло Лазаренко може розповісти багато цікавих деталей про свою бізнесову та політичну партнерку Юлію Тимошенко. Хоча важко віриться в те, що його гіпотетичні свідчення про події десятирічної давнини матимуть хоча б мінімальні політичні чи юридичні наслідки.
Цікава деталь. Секретаріат президента заявляє лише про екстрадицію Лазаренка, але про те, що робитиме Павло Іванович в Україні, – жодного слова. Політики та експерти фантазують на теми, які звинувачення Лазаренко закидатиме Юлії Тимошенко і як їй від цього буде неприємно.
Ця історія створює враження дежавю. Ще Кучма намагався використати привид Лазаренка в боротьбі з тією ж таки Тимошенко. Тоді кампанія «екстрадиція корупціонера» була організована з набагато більшим розмахом: українська Генпрокура тура відкрила проти Павла Івановича майже два десятки справ, а прокурор Потебенько ледве не щотижня «їздив» забирати опального прем’єра. Сьогодні політики в деталях та із за доволенням говорять про повернення екс-прем’єра, проте майже ніхто не вірить, що це справді відбудеться. Дорослим людям негарно вірити у привидів. Тим більше, у привидів за викликом. Процес повернення Лазаренка – навіть гіпотетичний – складний і з технічного, і з політичного аспектів. А от як страшна казочка для Юлії Тимошенко – досить простий та, хто б міг подумати, дієвий метод.