Це був перший терористичний
акт в історії України, що по-справжньому наполохав вище керівництво країни.
Вибухи 20 січня у Макіївці відірвали від поточних справ очільника МВС Анатолія
Могильова і голову Служби безпеки Валерія Хорошковського. Останній прихопив із
собою EUR 4,2 млн, які вимагали терористи за те, щоб теракти
не повторились.
Спливли тижні, але розшук
злочинців помітного результату не приніс. Правоохоронці опитали майже 6 тис.
потенційних свідків, перевірили 100 будівель, але мають лише одну зачіпку –
зображення силуетів двох чоловіків, які незадовго до вибухів потрапили в
об’єктиви камер зовнішнього спостереження неподалік місць терактів. Водночас
лишається загадкою, хто стоїть за вибухами і чого він (чи вони) цим домагався.
НП у Макіївці цілком може бути локальним соціальним екстремізмом, появу якого Тиждень
прогнозував ще у минулому році (див № 19,2010). Якщо це так, на нас можуть
чекати нові теракти. Макіївські «бомбісти» доклали зусиль аби уникнути людських
жертв, але не факт, що їхні наступники будуть такими ж гуманними.
Причини
детонації
Офіційна версія того, що
сталося у Макіївці, – здирництво. Та до неї є декілька питань. Передусім до
логіки дій самих зловмисників. Адже у такому випадку, залякування спрямовується
на конкретну жертву, і зайвий розголос украй небажаний, інакше отримати бажане
майже неможливо – про злочин автоматично стає відомо правоохоронним органам.
Макіївські ж терористи обрали спосіб шантажу, що привернув увагу не лише
правоохоронців, але й усієї владної вертикалі і громадськості. Може, справжнім
мотивом цього злочину були не гроші, а саме залякування, привернути увагу до
чогось?
Інша версія активно
обговорюється у колах громадян, налаштованих опозиційно до чинної влади. Багато
хто поспішив провести паралель між недавніми вибухами у Макіївці і підривами
житлових будинків у Росії у 1999 році (організацію яких приписують російським
спецслужбам), які стали приводом для другої Чеченської війни і закручування
гайок у РФ. Однак всі подальші дії української влади суперечать такій версії –
відповідальність за теракт не поклали, приміром, на якихось
«б’ютівців-революціонерів», а лідерів опозиції не стали допитувати у цій
справі.
У ЗМІ найбільш популярна
економічна версія вибухів. Аналітики, які до неї схиляються, вказують на той
факт, що один з вибухів пролунав біля адміністративної будівлі «Макіїввугілля».
У топ-менеджменту цього вуглевидобувного об’єднання в особі гендиректора
Станіслава Толчина давній конфлікт з донецькими фінансово-промисловими групами,
що змагаються за контроль над вугільною галуззю. Тож не виключено, що вибух
біля адмінбудівлі влаштовано щоб кинути тінь на Толчина або, навпаки – на його
опонентів. Однак у листі, підкинутому у міськдержадміністрацію, на скільки
відомо, «Макіїввугілля» ніяк не згадується, що ставить під сумнів і цю версію.
Правоохоронці зараз жодним
чином не коментують хід розслідування. Із скупих даних, що просочуються у пресу,
не зрозуміло, кого вони шукають. Влада досі не оприлюднила зміст листа
терористів – відомо тільки про суму «відступних» і погрози нових вибухів. Решта
– здогади і переповідання слів анонімних джерел, які буцім-то той лист бачили
краєм ока. Зокрема, згадувалися слова «дістала ця влада!» і вимога виплатити
шахтарям борги із зарплатні. З упевненістю можна говорити лише про те, що
терористи воліли уникнути людських жертв. Поруч з першим місцем вибуху, ТЦ
Golden Plaza, удень дуже людно: ту знаходиться зупинка громадського транспорту,
вихід з підземного переходу, навпроти – центральний ринок; біля адмінбудівлі
«Макіїввугілля» у будній день також багато перехожих. Тож якби злочинці привели
бомби у дію пізніше, десь о 9.00 чи 10.00, постраждалі були б, і чимало.
Попри те, що Макіївка
традиційно голосує за Партію регіонів, у її мешканців причин любити владу мало
– тут чи не найвищі в Україні тарифи на комунальні послуги, відсутня гаряча
вода, холодна подається по годинам. Водночас відносно легкий доступ до вибухівки,
яка використовується у вугільних шахтах, і чимало соціально незахищених людей,
що уміють з нею поводитись. Державне вуглевидобувне об’єднання «Макіїввугілля»
тут також уособлюється з владою і соціальними утисками, з нею пов’язаними. І це
може пояснювати те, що макіївські терористи обрали за ціль його адмінбудівлю, а
не міськдержадміністрацію. На підприємствах об’єднання, за даними Тижня,
низькі зарплати – прохідник, приміром, отримує не більше 2 тис. грн, попри те,
що щодня ризикує життям. «Навіть начальники дільниць шахт «Макіїввугілля»
живуть у халупах», – розповідають місцеві журналісти. За їхніми словами,
керівництво об’єднання діє методом залякування, профспілки придушені, акції
протесту гірників можливі лише з санкції менеджменту підприємства і в інтересах
керівництва. Тож не можна скидати з рахунків версію про акт соціального
тероризму, скоєного екстремістом-одинаком чи малою автономною групою.
«Більш очікуваним і
жорстоким буде екстремізм саме на Сході України, – прогнозує соціолог Євген
Головаха. – Адже саме там люди більше відчують на собі як тиск, так і
погіршення соціально-економічного стану». Макіївка – перша ластівка?
Сталін
у тіні «Тризубу»
Наприкінці першого року
правління команди Віктора Януковича дивні НП з екстремістським підтекстом почастішали.
22 жовтня напередодні приїзду президента у Кіровограді в унісон пролунали три
вибухи. Малопотужні бомби були закладені біля будівель обласної прокуратури,
облсуду і міського управління міліції; ніхто не постраждав. Правоохоронні
органи порушили справу за статтею «Хуліганство», хоча одночасно розглядаються
версії про кримінальні «розбори» і терористичний акт. Винних не знайшли, про
інцидент преса швидко забула.
Найбільш резонансна
«терористична» історія бере початок уночі 28 грудня минулого року, коли група
невідомих відпиляла голову пам’ятнику Йосипу Сталіну, встановленому у дворі
Запорізького обкому Компартії. Відповідальність за цю витівку взяла на себе
«мобільна група» активістів всеукраїнського об’єднання «Тризуб» імені Степана
Бандери. Комуністи повернули голову тирана на місце, та вже 31 грудня минулого
року почате «тризубівцями» довершив невідомий за допомогою направленого вибуху,
який разом з пам’ятником сильно пошкодив фасад будівлі обкому КПУ.
Інцидент у Запоріжжі
прокуратура кваліфікувала як теракт, по всій країні почалися допити і
затримання активних учасників праворадикальних організацій. Найбільші втрати у
ВО «Тризуб» – за різними обвинуваченнями затримано або арештовано щонайменше 14
його членів. Більшість – у Івано-Франківській області, у них, як стверджують в
міліції, вилучили цілий арсенал зброї: автомат АКМСУ та 124 патрони до нього,
три пістолети різних марок з набоями, саморобні ножі, дев’ять радіостанцій, дві
гранати без запалів, дві пневматичні гвинтівки з оптичними прицілами і помпову
рушницю, споряджену набоями. Губернатор Івано-Франківської області Михайло
Вишиванюк навіть заявив, що звістка про цю «боївку» змусила президента Віктора
Януковича, що тоді перебував на Франківщині, з міркування безпеки змінити свій
маршрут пересування по регіону.
Чимало незалежних
спостерігачів припускають, що «тризубівцям» зброю підкинули, аби дискредитувати
і нейтралізувати українських патріотів. Але варто пам’ятати, що ВО «Тризуб» – напіввоєнізована
організація, що пропагує боротьбу з ворогами українського народу (до яких
відносить і комуністів, і регіоналів); її члени у пропагандистських
відео-роликах позують з вогнепальною і холодною зброєю. «Ми маємо залякати тих
жирних свиней, які зараз спочивають на лаврах, продавши країну з усіма людьми
на додачу», – заявив у інтерв’ю Тижню в квітні минулого року лідер одного з
осередків «Тризубу».
Останнім часом хоча і
незначне, але помітне поширення отримав рух так званих «автономних націоналістів».
На відміну від легальних чи напівлегальних правих організацій, таких як ВО
«Свобода» чи той-таки «Тризуб», у «автономів» відсутня чітка ієрархія, осередки
і окремих членів пов’язує лише спільна програма і ідеологія. Остання являє
собою гримучу суміш комуністичних і суто нацистських догм. Зокрема, «автономи»
виступають за «підпорядкування інтересам нації та збереження її чистоти» і
водночас – за «безкласове суспільство, рівноправність, розподіл прибутків» та
проти глобалізації. Наскільки відомо, їхні нечисленні лави переважно складають
молоді люди у пошуках самоствердження, але не можна не враховувати руйнівний
потенціал, закладений у цьому русі. На рахунку «автономів» крім, у принципі,
безвинних перфомансів з димовими шашками і глузливими листівками з критикою
чинної влади, речі, які тягнуть на статті у Кримінальному кодексі. Зокрема,
наступного дня після теракту у Макіївці в Одесі невідомі, що називають себе
«націоналістами-антиглобалістами» намагались підпалити міський офіс Партії
регіонів. У листопаді минулого року у Макіївці (що прикметно) двоє юнаків, які
поділяють програмні цілі «автономів», скоїли убивство на расистському ґрунті.
Далі
буде
«Майже рік тому я
недооцінив нашу владу щодо здатності у процесі переділу власності йти на дуже
непопулярні рішення, – говорить політолог Віталій Кулик, який минулого року на
прохання Тижня
спрогнозувати зростання екстремістських настроїв висловив сподівання, що
можновладці не допустять радикалізації суспільства. – Думав, що влада буде
здатна навчитися хоча б на своїх помилках з тим самим Податковим кодексом, але
як показує практика, вона нічому не вчиться».
«Верхівка намагається
раціоналізувати своє правління та максимально легітимізувати свою присутність у
владі, при цьому стикаючись з повним несприйняттям більшої частини суспільства,
– зазначає соціопсихолог Олег Покальчук. – До цього додається те, що освітній
ценз як суспільства, так і самої влади падає. Тому влада і суспільство все
більше говорять різними мовами. У такій ситуації будь-яка дія влади сприйматиметься
як пресування, хоча слід визнати, що власне репресій немає. Поки що влада
пресує тільки своїх конкретних політичних противників, репресії ж передбачають
арешти навіть простих симпатиків».
«Справжня радикалізація
починається з ідеологічного протистояння, – говорить соціолог Євген Головаха. –
Або коли влада перекриває шляхи для легітимного вільного вираження соціальних
протестів. Саме цим влада зараз і займається, бо казати, що одні забивали
кільки на Майдані законно, а інші – ні, якось не дуже гарно (мається на увазі
кримінальна справа щодо ватажків «податкового майдану»). За логікою розвитку
соціальних процесів, найбільш активна та агресивна частина населення в разі
такого розгортання подій цілком може перейти до силового протистояння».
На думку експертів, для
появи в Україні системного тероризму, що живиться релігійним чи ідеологічним
протистоянням, наразі нема необхідного підґрунтя. «Ні праворадикальні, ні
ліворадикальні кола не спроможні на тероризм, – вважає Віталій Кулик. – Хоча б
тому, що немає середовища, субкультури, яка б виштовхнула з себе подібні
фігури. Навіть в радикалів наразі немає відчуття, що терор – єдиний засіб та
аргумент, який розуміє влада. Як не крути, але масові протести досягають своєї
мети – «спрощенцям» дали відстрочку, студенти зупинили наказ (про платні
послуги у вишах – Ред.), тощо. Але є один важливий фактор, що може переважити
все вищевказане: окрім наступу на мозок та переконання влада розпочала наступ
на гаманець простого громадянина. Особливо це стосується проектів Трудового та,
особливо, Житлового кодексу. Щойно людей почнуть виселяти з квартир, от тоді
справді можливий тероризм».
Довідка
Стаття
258 Кримінального кодексу. Терористичний акт
Терористичний акт, тобто
застосування зброї, вчинення вибуху, підпалу чи інших дій, які створювали
небезпеку для життя чи здоров’я людини або заподіяння значної майнової шкоди чи
настання інших тяжких наслідків, якщо такі дії були вчинені з
метою порушення
громадської безпеки, залякування населення, провокації воєнного
конфлікту, міжнародного ускладнення, або з метою впливу на прийняття рішень чи
вчинення або невчинення дій органами державної влади чи органами місцевого
самоврядування, службовими особами цих органів, об’єднаннями громадян,
юридичними особами, або привернення уваги громадськості до певних політичних,
релігійних чи інших поглядів винного (терориста), а також погроза вчинення
зазначених дій з тією самою метою.
Карається позбавленням волі
на термін від п’яти до п’ятнадцяти років або довічним ув’язненням.
Екстремістська
хроніка
Березень 2000
Члени націоналістичної
організації «Самостійна Україна» захопили у Києві центральний офіс
Комуністичної партії України, облились бензином і погрожували самоспаленням.
Вимоги: виплата зарплат і
пенсій і заборона КПУ
Березень 2000 р.
На одному з одеських
кладовищ ліворадикали висадили у повітря пам’ятник жертвам сталінських
репресій.
Вимоги: покарати членів
«Самостійної України» і відновити святкування на державному рівні Жовтневої
революції
Січень 2002
Чоловік, що представився членом
терористичної організації «Хунта Піночета» влаштував вибух на території
Одеського аеропорту і погрожував підірвати літак рейсу Одеса – Відень.
Вимоги: 1 млн грн
Жовтень 2002
Члени лівацької «Нової
революційної альтернативи» влаштували вибух біля центрального офісу СБУ у
Києві.
Вимоги: не висувались
2002-2003
У маршрутних таксі Вінниці
пролунала серія вибухів. Одна особа загинула, 20 поранено
Вимоги: невідомі
Серпень 2004
На столичному речовому
ринку «Троєщина» неонацисти влаштували два вибухи. Одна людина загинула, 14
поранено.
Вимоги: не висувались
22 жовтня 2010
Серія вибухів у Кіровограді
біля будівель суду, УМВС і прокуратури
Вимоги: не висувались
1 січня 2011
Невідомі висадили у повітря
пам’ятник Йосипу Сталіну у Запоріжжі.
Вимоги: не висувались
20 січня 2011
У Макіївці (Донецька
область) з інтервалом у 32 хвилини пролунало два вибухи.
Вимоги: EUR4,2 млн