Маргарита Дикалюк головна редакторка «Тижня»

Природа української влади

17 Жовтня 2024, 10:42

Нобелівський комітет щойно визначився з цьогорічними лауреатами премії з економіки і попри те, що нині тривають дискусії, чи має економіка стосунок до спадщини Альфреда Нобеля, заперечувати чи ігнорувати важливість піднятої теми однозначно не вдасться. Адже мова йде про значення суспільних інституцій для процвітання країни.

Теза інституціоналістів полягає у тому, що на економічне зростання найперше можуть розраховувати країни зі справедливими правовими системами, висококонкурентним середовищем, прозорими урядами та захистом прав власності й індивідуальних прав. Про це у статті «У чому цінність ідей цьогорічних нобелівських лауреатів з економіки» пише Наталія Резнікова.

Ця тема неабияк корелюється з нинішніми викликами для України зокрема. Надто під час війни ми розуміємо, наскільки важливі інституції для держави. Безумовно, найміцнішою інституцією в Україні зараз є армія. Вона – основа для створення та оновлення усіх інших. Адже ті норми, які регулювали та організовували суспільне життя в Україні, до прикладу, на початку її незалежності, нині мало ефективні. Це пов’язано з новим баченням та новими вимогами до функцій та обов’язків інституцій. Насамперед на це вплинула поява цифрових технологій. По-друге, світ та й Україна зокрема зіштовхнулися з кризою університетської освіти, коли фундаментальні гуманітарні науки занурилися у глибоку кризу, про що неодноразово писав Тиждень.

При цьому чи не найголовнішим викликом для України стала війна. В умовах, коли країна-терорист здійснює не що інше, як геноцид проти українського народу, нам як ніколи потрібно думати про створення міцних та ефективних інституцій, які, зокрема, могли б гарантувати безпеку у майбутньому.

Одним із аспектів створення міцних інституцій є потреба у достойних людях, які прийдуть до влади на конкурентних засадах. Тобто мова йде про конкурентні вибори. Очевидно, що нині з цим маємо проблеми. Якщо не намагатимемося знайти рішення уже зараз, то після війни виборці допустяться тих же помилок, що і робили раніше. Адже навіть перемігши ворога зовнішнього – Росію, без перезавантаження еліт ми не зможемо перемогти ворога внутрішнього.

Отож, редакція вирішила детальніше дослідити, як змінювалося виборче законодавство за роки незалежної України, розібратися, чому не працює нинішнє законодавство й наші еліти не оновлюються як слід та зрозуміти, що загалом потрібно для розбудови міцних інституцій в державі. У межах теми «Природа української влади» Тиждень публікуватиме матеріали, які стосуватимуться цієї проблематики. Запрошуємо до прочитання та обговорення.