Так, минулого року утворення єдиної держави з Росією та Білоруссю стабільно підтримували 44-45% українців, стільки ж не підтримували.
У січні 2011 року рівень підтримки єдиної держави зріс до 48%, а у квітні 2011 року – зменшився до 47%.
При цьому з січня по квітень цього року зросла кількість невизначених у цьому питанні (з 8 до 13%).
Союз України з Росією та Білоруссю найбільше відстоюють мешканці Донбасу, Півдня та Сходу.
Прихильники КПУ підтримують єдину державу з РФ навіть більше, ніж надання російській мові статусу державної. Близько 70% прихильників Партії регіонів підтримують як запровадження двомовності, так і об’єднання України в єдину державу з Росією.
Водночас найбільші опоненти цим рішенням прихильники «Свободи», а також «Фронту змін», «Громадянської позиції» та «Батьківщини».
На цьому тлі намітились тенденції до зменшення підтримки громадянами євроінтеграції до рівня 2009 року. Так, у жовтні 2009 року приєднання України до Європейського Союзу підтримували 51% опитаних, у квітні 2010 року – 52%, у вересні 2010 року – 57%, у січні 2011 року – 56%, а вже у квітні 2011 року – лише 51%.
Не підтримують приєднання України до ЄС близько 30% опитаних.
Водночас 37% опитаних, які підтримують утворення єдиної держави з Росією та Білоруссю, одночасно підтримують і приєднання України до ЄС. Так вважає кожен четвертий мешканець Донбасу, Півдня та Сходу.
Більшість з них від можливої інтеграції очікує, передусім, поліпшення рівня свого життя і вже не так важливо, через інтеграцію з кимось одним чи одночасно з усіма. Для них економічний чинник переважає ідеологічний.
Чим вищий рівень освіти респондентів і чим молодші вони за віком, тим більше вони підтримують приєднання України до ЄС та менше утворення єдиної держави з Росією та Білоруссю та надання російській мові статусу другої державної.
За даними досліджень «Рейтинга», надання російській мові статусу державної підтримують 44% респондентів. Проти цього виступають 47% опитаних громадян України.
Дослідження проводилося з 30 березня до 9 квітня цього року. Методом інтерв’ю (face to face) було опитано 2000 українців віком від 18 років і старші.
Помилка репрезентативності дослідження (з ймовірністю 0,95): для значень близьких до 50% похибка становить не більше 2,2%, для значень близьких до 30% – не більше 2%, для значень близьких до 10% – не більше 1,3%, для значень близьких до 5% – не більше 1%.