Прикарпаття: перевали і переваги

ut.net.ua
29 Лютого 2008, 00:00

По-перше, немає потреби заморочуватися з будь-якими візами. Стояти потім в чергах на західному кордоні України, відповідно, милуватися польськими чи угорськими митниками. По-друге, діставатися досить зручно: ніч потягом або автівкою від Києва – це не відстань.

 Та й зупинитися можна в першому-ліпшому селі. Хоча українці обирають тісніші й локальніші дислокації. У цьому – і проблема, і перевага Карпат. Гірські курорти України «переросли» себе вже давно: попит збільшується, ціни зростають, а рівень інфраструктури і сервісу здебільшого учорашній. Сьогодні Карпати обросли навіть гламуром – дорогими лижними курортами і готелями, в яких, однак, навіть за шалені гроші не знайти вільного місця. На гірськолижних трасах, підйомниках і в ресторанах – не проштовхнутися.
 
До найвищої лижної Мекки
В Україні лише два справді гірськолижні курорти – Буковель і Славське. Інші містечка і села також мальовничі, але до рівня курортів не доросли. Здебільшого – за рівнем інфраструктури.
 
Буковель славиться як наймолодша, але водночас і найпросунутіша, і найдорожча українська Мекка гірськолижників. Його траси й підйомники класично підібрані у «вузлик»: отже, всі лижники стікаються до підніжжя лише однієї гори. Там і весь супутній сервіс: готелі, прокати, ресторани, сувеніри.
 
На 53-х кілометрах лижних трас можуть вміститися до півсотні тисяч лижників. Власники курорту пишаються й тим, що він удвічі більший за комплекс у Сочі, де проводитиметься зимова Олімпіада-2014. А тому розраховують, що колись і Буковель зможе прийняти зимові Олімпійські ігри. Ця віддалена перспектива вже нині є предметом заздрощів сусідньої Ворохти. Там ще з часів Союзу є олімпійська база для різних видів гірськолижного спорту, але ж вона так «славно» загниває.
 
Власне, тепер Буковель спонукає до розвитку увесь Яремчанський район: землі навколо курорту стрімко подорожчали, і власники міні-готелів навколишніх сіл ловлять хвилю, заробляючи на туристах, які приїжджають сюди переважно взимку. Вже навіть запровадили свою систему оцінки готелів: замість загальновизнаних сервісних зірочок міні-готелі й садиби тут оцінюють кількістю смерек. (Це нагадує народну систему маркування спиртних напоїв: коньяк «Три гички» – прим. ред.).
 
Щоправда, покращувати якість побутових умов не поспішають – якщо за рік сюди наїжджає більше півмільйона туристів, а люди й так платять, тоді навіщо? Просто щосезону піднімають ціни.
 
І це на околицях. А що вже говорити на власне Буковелі! У місцевих готелях беруть близько $150 за добу. Це лише за проживання у 2-місному номері, без харчування. Тому ціна прокату лиж вже не має дивувати: ця послуга біля Буковелю не дешевша, ніж в Австрії.
 [130]
До гори на БМП
 
Натомість Славське – курорт для демократів. Тут демократичні ціни, бюджетні лижні траси, гм… народні умови проживання. Не відходячи від залізничної станції, можна знайти і помешкання, і прокат у гостинних ґазд. У так званий «низький» сезон – з кінця січня до кінця березня – тут неважко знайти ліжко-місце за 25–30 грн на добу, причому неподалік від лижної траси. Хоча – зі скромними побутовими умовами. На свята усі ціни зростають в кілька разів.
 
Славське має свою специфіку, відому всім, хто хоч раз тут побував. Перша особливість: лижні центри розташовані досить далеко один від одного. Назви основних відповідають назвам гір, на яких вони розташовані: Тростян, Захар Беркут, Політехнік, Погар. Останні два – лижні спуски у мінімалістичному виконанні, здебільшого для початківців. Друга відмінність: за відсутності громадського транспорту і пристойних доріг туристи змушені пересуватися місцевими таксі.
 
А це – особливий транспорт. Дуже потужний – настільки, щоб пройти тутешні дороги, – і місткий: УАЗики, вантажні ГАЗи та цілком придатні для військових умов БМП. У останнє «авто» втрамбують стільки пасажирів, що ви й не зчуєтеся, як раптом зрозумієте: у вас на колінах сидить двійко незнайомих дівчат. Що характерно, розцінки на таксомоторні послуги від київських тут не дуже відрізняються. Отже, якщо ви – лижник, готуйтеся до щоденної поїздки туди-назад таким-от транспортом. Відтак, оптимально оселитися або ближче до гори з підйомниками, або у господарів, які вивезуть вас нагору й додому – зазвичай вони роблять для своїх пожильців знижку.
[131]
За 23 км від Славського знаходиться Подобовець, ще один гірськолижний курорт із трасою і бугельним підйомником. 
 
Втекти від світу
 
Найвище в українських Карпатах знаходиться лижна база Драгобрат. Однойменне урочище розташоване у Закарпатській області поблизу села Ясиня. Курорт стоїть на стику хвойних лісів та альпійської зони, біля підніжжя гори Стіг (1707 м). Цьому курортові пощастило – завдяки природним умовам тут вже впродовж 30 років не спостерігалося жодної безсніжної зими. Отже, сніжний покрив на Драгобраті гарантовано з листопада по травень. Тут катаються навіть тоді, коли вже час засмагати – от і поєднують зиму й літо, катаючись у купальних костюмах. А, скажімо, у Подобовці сніг лежить лишень до березеня.
 
Щоправда, Драгобрат – курорт невеличкий. Загальна довжина кількох трас – 9 кілометрів. Проте снігу може бути до 5 м, що й приваблює любителів цілини.
 
Готелів небагато, і вони суттєво відрізняються один від одного рівнем сервісу, а цінами – не дуже. Завдяки дорозі, по якій від села до Драгобрату можна дістатися лише трактором або вантажівкою, тут почуваєшся відірваним від світу. Але спокійно і затишно.
 
Окрім трас
 
Окрім звичних курортів, не можна не звернути увагу на інші місця в горах.
 
Я святкував зиму в Карпатах не один рік. Приїжджав кілька разів за сезон. Але найкращим відпочинком для себе і друзів обрав тихий сезон. Без лиж, сумнівної транспортно-годувальної інфраструктури і туристів. Значно приємнішим для нас стали затишні куточки Карпат у маленьких селах.
 
Святкували ми щось – чи не День святого Валентина? – в урочищі Козьмещик неподалік села Лазещина. Це рахівський напрямок. Були у Косові, де співали колядок, потім на якомусь непомітному хуторці поблизу села Вишків, що на кордоні Івано-Франківської та Закарпатської областей, біля Торунського перевалу. Хутір усього із трьох хат, туристів там бачили хіба улітку і в бінокль… А краса там вражаюча.
 
Але найбільш улюблене моє місце – Ворохта. Для святкування Великодня або чийогось дня народження кращого місця не знайти. Господарі, які не перший рік нас приймають, справді раді нас бачити, а ми – їх. Степан завжди до приїзду гостей розпалить п’єц (піч – прим. авт.), його теща зготує смачної грибної юшки, його дружина Руслана – постелить свіжу постіль із зимовим карпатським ароматом.
 
Ми привеземо подаруночків дітям, а Степан наступного дня відведе у колибу, де нас нагодують найкращим банушом (карпатським кулішем), справжньою бринзою, напоять чаєм із карпатських трав і глінтвейном. Потім разом із Степаном підемо до лазні його кума, а дорогою додому насолоджуватемося зоряним небом.
 
Не скажу, що у Ворохті дуже багато розваг. Тим не менш, людей під час свят вистачає. У таких умовах тут популярнішим є «санний спорт» – адже гір не бракує.[132]
 
НОТАТКИ ТУРИСТА

 Що дегустувати
Карпатська кухня – бануш, грибна юшка з мазурками, ребра прикарпатські, пироги (це такі карпатські вареники, не плутати з однойменною випічкою – прим. авт.), річкова форель. Після цього всього – мінеральна вода «Моршинська», «Трускавецька» або «Нафтуся». 

Що придбати на згадку
Всюди у місцях скупчення туристів є сувенірні ятки. Чудовим подарунком близьким або друзям буде коц (ковдра з козячої шерсті), капці з овечою підкладкою, сувернірна карпатська бартка (гуцульський топірець) або навіть дримба – музичний інструмент часів, мабуть, ще Київської Русі.
 
РІВЕНЬ ЦІН

 Буковель
Вартість проїзду автобусом зі Львова 50 грн.
Доба в готелі «Буковель» у 2-місному напівлюксі коштує 497–659 грн на добу залежно від того, будень чи вихідний. Часто готелі пропонують лише кількаденні пакети на 2–5 днів (на свята, вікенд тощо). Котедж у селі Паляниця за 2 км від Буковелю здають за 1100 грн за добу. Там можуть розміститися 6 осіб.
Прокат
Гірські лижі – 55–260 грн на добу.
Сноуборди – 55–95 грн на добу.
Разовий витяг у гору – 15–18 грн. 

Славське
У приватних готельчиках помешкання (в гривнях на одну людину за добу) у 2-місному номері коштує від 450 грн до 750 грн.
Прокат
25–60 грн на добу.
Підйом лижника бугелем – від 1 до 5 грн за людино-ходку.
 
Драгобрат
Ціна за помешкання у гірськолижному комплексі взимку 190–230 грн, на одну людину за добу, а починаючи з квітня 90-130 грндоба.
 Прокат
 50-80 грн на добу.
Витягнуть вас у гору одноразово за 2-4 грн.
 
ГЕОГРАФІЯ