Загалом в області фактично немає самостійних політиків. Усі депутати, очільники міст та районів скеровані колегами вищого рівня. Можна говорити лише про партію чи народного депутата, від яких виступає певний місцевий чиновник або політик. Зараз найактивніші політичні сили Луганщини — «Опозиційна платформа — За життя» (ОПЗЖ), «Наш край» (НК) та «Слуга народу» (СН). Вони й продемонстрували найкращі результати на місцевих виборах минулоріч.
Найяскравіший представник президентської партії в регіоні — голова Луганської військово-цивільної адміністрації (ВЦА) Сергій Гайдай. За трохи більше ніж рік на посаді він уже встиг потоваришувати з ОПЗЖ, запровадити ВЦА у частині громад області, додати до списку СН на місцевих виборах людей із ОПЗЖ та тричі написати листа до ЦВК з причинами скасування виборів на частині території.
Звісно, через усі ці справи Гайдай нажив собі й чимало ворогів у регіоні. Серед них народний депутат Сергій Шахов, який очолює команду НК в області та, хоч як не дивно, народний депутат від «Слуги народу» Максим Ткаченко. Той раніше очолював обласну партійну ланку. Нещодавно до цього переліку приєднався і народний депутат Сергій Дунаєв, якого Гайдай «обділив» під час формування ВЦА Лисичанська та Сєверодонецька. Попри багатьох незадоволених, очільник Луганської ВЦА почувається впевнено. Можливою причиною цьому є гарні відносини з керівництвом Офісу президента. Підтверджують це великі кредитні кошти, які виділяють на відновлення області. Окрім того, за інформацією місцевих ЗМІ, на день народження Гайдая завітав особисто президент Володимир Зеленський. Щоправда, офіційно візит глави держави на Луганщину відбувся з нагоди відкриття нового КПП.
Читайте також: Рівні токсичності. Які тенденції формують електоральну ситуацію на Донеччині
Однією з найяскравіших рис місцевих виборів на Луганщині став уже неприхований поділ ОПЗЖ на два табори. Ситуація не змінилася й досі. Одним табором керують народні депутати Юрій Бойко та Сергій Дунаєв, іншим — Віктор Медведчук та Вадим Рабінович. Товариші в обох таборах теж різні. Бойко і Дунаєв донедавна мали спільні погляди з очільником Луганської ВЦА. Щоправда, останнім часом союз похитнувся через надмірне бажання обох сторін впливати на кадрову ситуацію у містах. Фактичним очільником другої ланки ОПЗЖ на Луганщині є Ростислав Дубовий. Він дуже близький і до «Нашого краю», висувався від цієї сили на виборах 2015-го до Рубіжанської міськради. У 2020-му Дубового за списком ОПЗЖ обрали депутатом Сєверодонецької райради. Незважаючи на розбрат всередині ОПЗЖ та відверте небажання частини під керівництвом Бойка та Дунаєва проводити перше засідання цієї ради, Дубового таки обрали її головою. Заступником став Костянтин Сухов («Наш край») — брат нардепа по 107-му округу Олександра Сухова.
А ось, наприклад, у Кремінній ОПЗЖ під керівництвом Бойка і Дунаєва пощастило більше. Вони отримали більшість у раді Кремінської об’єднаної територіальної громади (ОТГ) та свого мера Володимира Струка. Ця ОТГ отримує гідні надходження до бюджету від оздоровчого, туристичного та лісозаготівельного підприємництва. Кремінна — яскрава ілюстрація того, що гостра політична боротьба на Луганщині триває і після виборів. На першу сесію місцевої ради прибули тільки 13 із 26 депутатів та новообраний міський голова. Прихильники «Нашого краю» вимагали визнати її незаконною. До міста особисто завітав народний депутат та лідер «Нашого краю» на Луганщині Сергій Шахов. Він подав позов до суду, запропонував провести повторне засідання першої сесії та натякав на практику відкликання депутатів місцевих рад. На заплановане друге засідання Шахова вже разом із колегою, нардепом по 113-му округу Сергієм Вельможним, не пустили. Тож вплинути на перебіг їм не вдалося. Це далеко не єдиний випадок, коли «Наш край» виявляє незгоду з результатами виборів та намагається змінити ситуацію на свою користь. Натомість у Рубіжному — найбільшому місті області, яке мало право обирати — виправляти їм нічого не треба. «Наш край» отримав однопартійну більшість та свого мера Сергія Хортіва. Невтішною ситуація тут виявилася якраз для команди ОПЗЖ.
Читайте також: Битва ексрегіоналів
Ще одна впливова група в регіоні представлена нардепами Максимом Ткаченком, Русланом Горбенком та Олексієм Кузнєцовим, які позиціонують себе представниками «Слуги народу». Слід додати, що саме «позиціонують», адже на офіційному сайті СН у розділі «Ми в регіонах» взагалі відсутня інформація по Луганській області.
При цьому всі троє укладають союзи з різними групами. Якщо Кузнєцов разом із очільником ВЦА Сергієм Гайдаєм працювали над місцевою виборчою кампанією СН, то ображений Ткаченко, якого через масштабні сварки з Гайдаєм відсторонили від керівництва виборчим процесом, намагався помститися. Він влаштовував прямі ефіри в соцмережах та звинувачував очільника ВЦА у розкраданні коштів і бездіяльності під час кількох великих пожеж торік. Нині Ткаченко та Горбенко знайшли підтримку — команду «Нашого краю». Це добре видно по створеній у грудні Тимчасовій слідчій комісії Верховної Ради з питань розслідування причин виникнення масштабних пожеж у Луганській області. Головою комісії став Горбенко, а заступником — Сергій Вельможний. Комісія вже провела кілька засідань у Києві та виїзне засідання в області.
Сміливі домовленості, дружба проти спільного ворога та особисті амбіції політиків — усе це в повному обсязі наявне у прифронтовому регіоні. Головні фігури явно не збираються толерантно працювати одне з одним. Також у низці громад замість виборів запровадили ВЦА, і голова обласної адміністрації розуміє, що в разі голосування там «Слуги народу» серед переможців точно не буде.