Приборкувач надзвичайностей

ut.net.ua
23 Січня 2009, 00:00

 

 
Кінець/початок року – час традиційних під­сумків. Зазвичай вони відбуваються під вибухи шампанського і петард. Наразі Україна проводжала 2008‑й і зустріла 2009 рік вибухами, що принесли численні людські жертви.
 
У.Т.: Цього разу вибух стався в Євпаторії. Як правило, така трагедія супроводжується значною кількістю жертв та історіями про дзвінки з-під завалів. Опісля МНС стверджує, що ті, хто був живий після вибуху – врятовані, ті, хто ні – загинули одразу. Пане міністре, наскільки це відповідає правді?

– Нагадаю, що порушено кримінальну справу, проводять розслідування причин цього вибуху. Окрім того, судмедекспертиза надала висновки щодо причин смерті кожного загиблого. Тож, за даними експертів, усі 27 осіб загинули від самого вибуху, а не від пере­охолодження чи отриманих травм. Свідками дій рятувальників були журналісти, які мали всі можливості показати реальну картину події та всю хронологію робіт. Ще раз наголошую: в Євпаторії ми врятували всіх, кого можна було врятувати.

У.Т.: Яка, крок за кроком, тактика дій рятувальників з моменту виникнення подібної надзвичайної ситуації (далі – НС) і до початку розбирання завалів?
 
– Негайно після отримання інформації про НС до місця події їдуть рятувальники, які перебувають найближче. Перші підрозділи МНС прибувають у середньому через 10–15 хвилин (у Євпаторії через 10 хвилин уже почали рятувати людей). Розпочинається розвідка, пошук та порятунок постраждалих. До місця події також прибувають водо-, газо‑ та енергослужби, які здійснюють відповідні відключення, та швидка медична допомога. Одночасно з порятунком людей евакуюють мешканців із району надзвичайної ситуації – тут наші працівники взаємодіють із підрозділами МВС. Створюють штаб із ліквідації НС, ухвалюють рішення, чи необхідно залучати додаткові сили та засоби, спеціальну техніку. За потреби, починає працювати спеціальна урядова комісія з розслідування причин НС.
 
У.Т.: Значна частина нашого житлового фонду вже давно потребує капітального ремонту. Чи не час продумати якусь програму з формування спецбригад при МНС для швидкого реагування?
 
– У МНС є спеціальні рятувальні загони швидкого реагування. Інша річ, що вони потре­бують суттєвого матеріально-технічного онов­лення, а це вже проблема бюджетного фінансування. Та навіть за подібних умов наші рятувальники працюють на межі можливого, постійно ризикуючи своїм життям. І приклад у Євпаторії засвідчує: рятувальні служби спрацювали, не побоюся цього слова, на «відмінно»: операцію провели в рекордний термін, практично за добу вручну розібрали завали. Для порівняння: в Дніпропетровську такий самий завал розбирали два тижні.
 
У.Т.: Новорічні свята відзначилися кількома вибухами газових пристроїв. Чи можна запобігти таким трагедіям?
 
– Донедавна за безпеку системи постачання газу в будинки ніхто не відповідав. Лише в 2008 році Міністерство ЖКГ створило спеціальну інспекцію, а ми наполягли, щоб ця інспекція відповідала і за газове господарство в будинку та реєструвала аварійні споруди. Також люди самі мають зрозуміти: наша безпека – в наших руках! Якщо проаналізувати трагічні випадки, пов’язані з вибухами газу, що сталися з початку року, то картина невтішна: головна причина – людська недбалість: необережне поводження з газом, порушення правил безпеки під час експлуатації газових приладів…
 
У.Т.: У попередніх випадках, після вибухів у будинках, завжди довго вирішували долю вцілілих квартир – руйнувати чи залишати. Яка роль тут належить МНС і наскільки голос міністерства вагомий?
 
– Якраз у Євпаторії рішення відселити людей уряд України ухвалив оперативно – за лічені дні мешканці і зруйнованих, і вцілілих під’їздів уже отримали нове житло. Комісія, яка вивчала доцільність відселення, врахувала й позицію МНС. Я як міністр наполягав, аби всіх жителів відселили – адже після зруйнування майже половини будинку решта його помешкань можуть бути ненадійними. Окрім того, спрацьовує і психологічний чинник: люди після пережитого жаху просто боялися повертатись у свої квартири.
 
Універсальні аварійно-рятувально-санітарні гелікоптери ми отримаємо вже влітку 2009 року 
 
 
У.Т.: Які прогнози аналітиків МНС щодо частоти виникнення подібних ситуацій у найближчі роки?
 
– Якщо поглянути на карту ­вибухів газу в побуті, то відразу впадає у вічі: сумними «рекордсменами» є Дніпропетровська та Львів­ська області. Значну кількість пожеж і вибухів щороку реєструють у Донецькій та Луганській областях. За прогнозами наших фахівців, зростають ризики виникнення аварій на системах життєзабезпечення та електроенергетичних мережах на Півдні й Сході країни. На моє переконання, в областях, де місцева влада працює ефективніше і проводить реформи ЖКГ, трагедій, пов’язаних із вибухами газу в побуті, значно менше, а то й узагалі немає. Скажімо, протягом ­1997–2008 років Волинську, Рівненську, Полтавську, Черкаську, Кіровоградську області такі НС взагалі оминули.
 
У.Т.: Пане міністре, минулий рік начебто поставив крапку у Новобогданівській трагедії…
 
– Так, робота, яка була проведена, не має аналогів у світі. Ми, як кажуть, тут «попереду планети всієї».
 
У.Т.: Не має аналогів, бо ні в кого не було такої халепи?
 
– Халепи бувають, та ще й які. Позаторік дуже серйозний вибух пролунав в Албанії, в Росії таке було…
 
У.Т.: А на Заході?
 
– Ні, на Заході такого масштабу не буває. Коли в травні 2004 року стався цей трагічний випадок, МНС отримало багато пропозицій від фірм з Ізраїлю, України, Франції, що працюють із вибуховими речовинами. Найменші суми, які просили, – $400–500 млн, а термін виконання обіцяли – понад п’ять років. Ми впоралися з цим повністю своїми силами. За 40 млн грн. З них на 24 млн закупили важкої техніки, яка залишається працювати й надалі. Зібрали й утилізували близько 35600 т ­боєприпасів, з них 9300 т – контрольованим підривом. Це героїчна робота наших людей, бо 20% снарядів були другої категорії. Тобто найменший поштовх міг спричинити вибух.
 
У.Т.: …Троє людей загинули.
 
– Так, ця трагедія сталася у 2007 році. Це надзвичайно небезпечна професія: піротехнік, як і сапер ­помиляється тільки один раз. Усіх наших піротехніків, які пройшли через Новобогданівку, було від­значено відомчими нагородами. Загалом, 78 рятувальників отримали державні нагороди, всі інші – медаль «За розмінування», запроваджену торік. Не всі ж працюють за гроші…
 
У.Т.: До речі, а які це гроші?
 
– Скажу лише, що мені вдалося збільшити зарплату в кілька разів за рахунок внутрішніх резервів. Це зроблено саме для тих людей, які безпосередньо працюють з вибухонебезпечними матеріалами.
 
У.Т.: Що робиться для того, щоб Новобогданівка ніколи не повторилася?
 
– Рецепт загалом простий: тре­ба, щоб не було надлишкової зброї. Просто утилізувати – й усе. Та головне – передбачити на це гроші в бюджеті.
 
У.Т.: Чи не зашкодить світова криза будівництву нового укриття в Чорнобилі?
 
– 15 грудня минулого року в Лондоні відбулося чергове засідання Ради країн-донорів Чорнобильського Фонду «Укриття» та Рахунку ядерної безпеки, на яких я очолював нашу делегацію. Україна отримала підтвердження, що незважаючи на кризу, фінансування чорнобильських проектів буде здійснено у повному обсязі. Тож коштів у нас вистачає до 2010 року. Ми спокійно можемо завершити проектувальні роботи й почати будівництво нового безпечного конфайменту.
 
У.Т.: Ваш попередник казав, що за його часів МНС домовилося про дешеві російські гелікоптери, а ви тепер купуєте дорогі… Це правда?
 
– Моя концепція така: коли мова йде про безпеку, техніка має бути найсучаснішою. От збираються фахівці, виписують технічні умови тендера. Ми можемо купити вертоліт, у якого швидкість 100 км на годину, і він бере двох пасажирів. А можемо купити зі швидкістю 275 км, який бере десятьох пасажирів. Безумовно, це різна ціна й різна концепція. В тендері перемогла відома компанія «Єврокоптер». У нас будуть гелікоптери з дальністю польоту до 600 км, які вміщають десять людей. Вони вже обладнані медичною апаратурою та рятувальною технікою.
 
У.Т.: Регулярно ООН публікує доповіді про глобальне потепління, брак води та харчів. Хтось у нас готується до таких ситуацій?
 
– З 2002 року ми разом з Мінприроди, Мінекономіки та Академією наук готуємо національні доповіді про стан техногенної та природної безпеки. МНС уже фактично завершило переговори зі Світовим банком щодо відкриття кредитної лінії в розмірі до $500 млн терміном на 30 років із мінімальною відсотковою ставкою. Це – на випадок масштабних надзвичайних ситуацій.
 
У.Т.: Якщо щось?
 
– Так. Раптом щось – протягом 24 годин після того, як уряд визначить, що це – надзвичайна ситуація і ми потребуємо допомоги, Світовий банк надасть кредит. Звісно, краще, щоб у нас нічого поганого в країні не ставалося, але з можливістю отримання кредиту ми будемо почуватися впевненіше.
 
У.Т.: Чи правда, що в Києві майже немає техніки, яка в разі пожежі зможе впоратися з вогнем вище 16-го поверху?
 
– Ні, в нас багато машин, які тягнуть вище 60 метрів (20 поверхів – Ред.), є одна, яка може дістатися на 92 метри (31 поверх – Ред.). Коли ми говоримо про пожежу на високих поверхах, машина і довжина драбини в цьому випадку – не найголовніше. Тут більше питань до облаштування будинку – має бути гелікоптерний майданчик на даху, сучасні системи пожежогасіння. Також цей будинок мають зводити з найсучасніших матеріалів, які не підтримують процесу горіння. Особливо це стосується сходів.
 
У.Т.: Але ж й МНС, зокрема, видає дозволи на будівництво…
 
– Так, у нас є доступ до цього процесу. Та провідну роль тут відіграє Мінрегіонбуд. Ви ж розумієте, що є адекватні забудовники, і їх більшість, а бувають і протилежні випадки, коли подають до суду на інспекторів і виграють справу. Виходить, що пожежний інспектор не має права забороняти будівництво, навіть якщо там і є порушення. Проте люди, які заселяються в новобудови, теж мають дбати про власну безпеку.
 
У.Т.: Ви кажете про пожежних інспекторів. Ваші попередники звинувачували один одного в існуванні вертикалі передачі хабарів нагору…
 
– Я не коментую дій своїх попередників. Я працюю. Може, колись, на пенсії, писатиму мемуари… А якщо в когось є підстави для звинувачень, то треба звертатися до суду. Є компетентні органи – СБУ, прокуратура, – це їх справа, розбиратися. Щодо хабарів. На жаль, проблема хабарництва серед інспекторів є. Наразі ми впорядкували систему пожежних перевірок: особливо небезпечні об’єкти перевіряють раз на рік, небезпечні об’єкти – раз на три роки, всі інші – раз на п’ять років. Тепер інспектор просто не має права часто з’являтися з перевірками на об’єкти, які не становлять потенційної небезпеки.

Піротехніки виносили на руках снаряди вагою 100 кілограмів… 

[1112][1113]

 
ДОСЬЄ

 Володимир Шандра

1963 – народився в м. Зборів Тернопільської області.
Закінчив факультет атомних електростанцій та установок Московського інженерно-фізичного інституту.
З 1986 року працював на Хмельницькій АЕС, де пройшов шлях від оператора реакторного відділення до провідного інженера з керування реактором.
1992–2002 – підприємець.
2002 – депутат Верховної Ради за списком «Нашої України».
Лютий 2005 – серпень 2006 – міністр промислової політики в урядах Ю. Тимошенко та Ю. Єханурова
2006–2007 – радник президента України.
З грудня 2007 року – міністр із ­питань надзвичайних ситуацій за квотою НУ-НС.
 
Загальний прогноз щодо НС у 2009 році

На 2009 рік МНС України прогнозує 130–150 надзвичайних ситуацій природного характеру. Найбільш небезпечними та руйнівними завжди були важкопрогнозовані природні лиха – смерчі, швидкоплинні паводки в гірських районах, особливо зі втручанням сильного вітру, шквалу тощо. Такі НС, як правило, завдають найбільшої матеріальної шкоди, а іноді призводять і до людських жертв. Цього року можна очікувати активізації зсувів у Карпатському регіоні, південному узбережжі Криму, морському узбережжі Одещини, на правобережжі Дніпра та його притоках. Зокрема, у великих містах, де забудовують схили річок: Дніпропетровську, Дніпродзержинську, Києві, Полтаві. 

За статистикою, щорічно в Україні виникає 75–90 пожеж та вибухів, стається 40–50 катастроф на транспорті, 20–30 аварій на системах життєзабезпечення, 10–15 аварій в електроенергетичних системах, 5–10 випадків виявлення шкідливих для людини речовин у навколишньому середовищі. Все це зараховують до НС техногенного характеру. Очікувана кількість таких НС у 2009 році становитиме від 165 до 200, а в I і IV кварталах на їх виникнення суттєво вплинуть гідрометеорологічні явища. Зросте ризик виникнення аварій на системах життєзабезпечення та електроенергетичних мережах.