У рейтингу аналізували сайти регіональної влади чотирьох рівнів – обласних державних адміністрацій, мерій обласних центрів, міст обласного підпорядкування та районних адміністрацій.
Найповнішу інформацію публікують мерії обласних центрів. Їх середній бал – 4,7 (з десяти можливих). Лідер – Одеса (8 балів), найменше ж балів отримали мерії Сімферополя, Хмельницького та Дніпропетровська (перші дві – 1 бал, остання – 2 бали).
Серед облдержадміністрацій лідерами стали сайти Київської та Луганської ОДА (8 і 7 балів). Найменше отримали сайти Львівської (0 балів), Дніпропетровської, Черкаської та Тернопільської ОДА (по 1 балу).
Зазначається, що тендерний розділ Одеської облдержадміністрації містить посилання на Тендерну палату України, яка не існує вже більше чотирьох років.
Тендерна прозорість сайтів мерій міст обласного підпорядкування не дотягує до середньоукраїнського рівня і становить 2,9 бала.
Найнижчу тендерну відкритість демонструють сайти районних держадміністрацій – всього 1,8 бала. Приблизно третина з інтернет-порталів не мають спеціального розділу або він не містить актуальної інформації. Натомість, зазначає видання, сайти переповнені застарілими нормативними актами в цій сфері.
Дослідники зауважують – на жодному з усіх проаналізованих сайтів немає гіперпосилання на порядок оскарження учасниками торгів рішень замовника в інтернеті.
Бал дослідження складається з оцінок сайту обласної держадміністрації (всього 27 сайтів, включаючи сайти Києва, Севастополя та Ради Міністрів АР Крим), мерій обласного центру (24 сайта), сайтів міст обласного підпорядкування (близько 180 сайтів) і районних держадміністрацій (за випадковою вибіркою було відібрано близько 120 сайтів). Дослідження проводилися в грудні 2012 – січні 2013 року.
Тендерна відкритість кожної групи сайтів оцінювалася за 10-бальною шкалою.В оцінці враховувалася наявність на сайті спеціального розділу про держзакупівлі; річних закупівельних планів; оголошень про проведення закупівель; оголошень про результати закупівель; документації конкурсних торгів; протоколів розкриття конкурсних пропозицій або звіту про результати торгів; складу комітету з конкурсних торгів; опису процедури оскарження рішень замовника (або гіперпосилання на відповідну інформацію); тексту закону про держзакупівлі (або посилання на нього).
У рейтингу не враховувалася наявність у АР Крим спеціального веб-порталу про всі держзакупівлі республіки, який веде регіональне Міністерство економічного розвитку і торгівлі.
Як відомо, профільний закон про здійснення держзакупівель вимагає від органів влади розміщення на своїх сайтах річних закупівельних планів.