Казанський Денис член Тристоронньої контактної групи від представників Донецької області

Провокації та шантаж

Опінії
29 Січня 2021, 11:39

Та перше ж засідання підгруп у 2021 році показало, що ніяких принципових змін як у позиціях сторін, так і в ході переговорів не буде. Навпаки, російська сторона зробила низку кроків, явно спрямованих на загострення ситуації. Зокрема, в переговори спробували в односторонньому порядку включити представників «громадськості ЛДНР» — дивних людей, яких представники ОРДіЛО з російської сторони привели з собою і посадили перед камерами відеозв’язку.

У відповідь на питання української сторони до модераторів із ОБСЄ, на якій підставі ці люди беруть участь у переговорах, зрозумілої відповіді не надійшло. Схоже, що і самі модератори не розуміли, як їм реагувати на такий несподіваний крок російської сторони. Зрештою слова «громадським діячам» вирішили не давати. Але й переривати переговори через їхню присутність не наважилися — специфіка роботи ОБСЄ полягає в тому, що зрив переговорів там сприймають як особистий провал і найгірший із можливих варіантів розвитку подій. Тому таких кроків намагаються уникати у всі доступні способи.

 

Читайте також: Переговорна абстракція

Очевидно, з розрахунком на це росіяни і привели на переговори нових людей. Мета провокації полягала в тому, щоб змусити відмовитися від переговорів саме українську сторону, а потім звинуватити Україну в небажанні вести діалог. Українська сторона на провокацію не відреагувала. Але говорити про конструктивний діалог у таких умовах, ясна річ, не доводиться.

У цілому ж позиція російської сторони не змінилася. У загальних рисах вимоги Росії залишаються такими, як і раніше — Україна або повинна виконувати мінські угоди в тому вигляді, в якому цього вимагає Росія (включно з легалізацією бойовиків «ЛДНР» та закріплення цих штучних утворень у Конституції), або має оголосити, що виходить із мінських угод. Останній варіант росіян, як видно, також цілком влаштовує. Адже небажання виконувати мінські угоди саме українською стороною дозволить Москві вимагати зняття частини санкцій від європейської спільноти.

Для «народних республік» кремлівські ідеологи розробили так звану «Доктрину Русский Донбас», відповідно до якої диктатура окупаційних адміністрацій ОРДіЛО здійснюватиметься на принципах російського націоналізму 

Під час останньої зустрічі в ТКГ із подібними вимогами виступив заступник глави Адміністрації президента (АП) РФ Дмітрій Козак. Раніше він жодного разу не брав у них участі (Росію представляє Боріс Гризлов), але цього разу доволі безцеремонно відсунув Гризлова з кадру і зайняв його крісло. Поява Козака виглядала несподіваною — зазвичай росіяни ховаються за так званими «представниками Донбасу» і намагаються говорити якомога менше. Однак цього разу довелося виходити на перший план уже самому заступнику глави АП РФ.

Козак був дуже роздратований, говорив емоційно. Як завжди, звинувачував Україну в небажанні визнавати бойовиків стороною переговорів і вимагав, щоб українська сторона або обговорювала «дорожню карту», запропоновану Росією через її маріонеток, або відкликала свій підпис із мінських угод. Було помітно, що у Козака здають нерви. Можливо, це пов’язано з тим, що за весь час своєї роботи на українському напрямку він так і не зміг показати результат, якого від нього чекали, і в зв’язку з цим має проблеми зі своїм начальством. Українська сторона виявилася більш непоступ­ливою, ніж очікували. Раніше об цю непоступливість обламав зуби Сурков. Тепер і Козак не зміг нічого цьому протиставити.

 

Читайте також: Мовою ультиматумів

У цій ситуації Москва продовжує демонстративно провадити політику, спрямовану на розрив зв’язків  ОРДіЛО з територією, підконтрольною Україні. Лишаються закритими контрольні пункти в’їзду-виїзду, що значно ускладнює трафік через лінію розмежування. І хоча люди продовжують їздити з  ОРДіЛО на підконтрольну територію через Росію, все ж перекриття прямого трафіку істотно ускладнює людям життя. Водночас триває роздавання жителям окремих районів російських паспортів. Крім того, провадять росіяни роботу і на ідеологічному фронті. Для «народних республік» кремлівські ідеологи розробили так звану «Доктрину Русский Донбас», відповідно до якої диктатура окупаційних адміністрацій  ОРДіЛО здійснюватиметься на принципах російського націоналізму.

Очевидно, цей захід не сприяє реінтеграції Донбасу і виконанню мінських угод. Москва реалізує його як помсту Україні за непоступливість. Тому говорити про близьке завершення конфлікту, на жаль, не доводиться. Кремль робить усе, щоб пройти точку неповернення та завести ситуацію у глухий кут, із якого вже не буде виходу. 

98