«Українська стратегія Гройсмана» (УСГ): «люди Порошенка» виявились «людьми Гройсмана»
З найчисленнішої нині фракції Блоку Петра Порошенка «Солідарність» від «Європейській солідарності» балотуються лише два депутати, а 11 пішли кандидатами від УСГ. Це Віталій Август, Анатолій Крижанівський, Людмила Станіславенко, Петро Струсевич, Андрій Поліщук, Володимир Кістіон, Олег Легеза, Віталій Бень, Юрій Повх, Дмитро Чаленко, Олег Ковбасюк. Також у списках є двоє синів теперішніх обласних депутатів. Відтак, заговорили про те, що у фракції Порошенка перебували прихильники Гройсмана. Коли Порошенко був президентом, а Гройсман очолював уряд, можна було говорити про відносне партнерство «Вінницької європейської стратегії» (цього бренду на нинішніх виборах немає. Замінили на іменну партію Гройсмана) та БПП в органах місцевого самоврядування. «Відносне», тому що «гройсманівське» відокремлення у міськраді після минулих виборів Порошенко оцінив досить неоднозначно. Тоді ходили чутки, що Порошенко з ревнощами сприймав будь-які згадки про здобутки Гройсмана від вінницьких політиків. Однак зараз ще незрозуміло, чи дві політсили вдають конкурентів, чи такими є насправді.
Ця та інші фото представників взято з офіційних сайтів відповідних партій та сторінок у соцмережах
Команду Гройсмана поповнили також три представники «Самопомочі» у чинній облраді – Андрій Ковальов, Ігор Хміль, Ярослав Хребтій; та один Радикальної партії Ляшка – Сергій Кривешко.
Очолює список заступниця вінницького міського голови Галина Якубович. Вона здавна працює у міській раді. При головуванні Гройсмана керувала Департаментом економіки та інвестицій. Мер її неодноразово хвалив за чітке виконання завдань та інноваційний підхід до їх вирішення.
Услід за нею йдуть два колишніх голови облдержадміністрації. Один часів Порошенка – Валерій Коровій. Був також заступником голови ОДА при Вікторові Ющенкові, а за президенства Віктора Януковича Гройсман (тоді – вінницький мер) зробив його своїм заступником. Багато разів обирався до облради. Партійна належність змінювалась таким чином: «Народний союз «Наша Україна», «Наша Україна – Народна самооборона», «Українська партія «Єдність», Блок Петра Порошенка «Солідарність».
Ще один екс-керівник ОДА – Владислав Скальський, якого призначив вже нинішній президент. Під час його представлення перший заступник голови Офісу Президента Сергій Трофимов озвучив у своїй промові фразу: «До мене доходять чутки «чому на Вінниччині призначають людину Гройсмана?», але ми призначаємо не Гройсмана, ми призначаємо Скальського. І я вас запевняю, що ця людина – професіонал». Проте, за чотири місяці до місцевих виборів посаду голови ОДА обійняв Сергій Борзов, який наразі висувається на міського голову. Кажуть, в цьому й був задум «зелених»: протистояти команді Гройсмана у міській раді.
Колишній обласний прокурор (2014-2019) В’ячеслав Соколовий має у списку номер чотири.
Завершує першу п’ятірку Тетяна Побережна, голова Вінницької обласної організації профспілки працівників культури, до переходу на профспілкову роботу працювала у Вінницькій обласній універсальній науковій бібліотеці імені Тімірязєва.
Присутній у списках і колишній нардеп Геннадій Ткачук, який наразі працює фінансовим директором фірми «ЛЯГіК». До слова, його син Сергій, який є чинним депутатом облради, балотується від ОПЗЖ. Йде від УГС також заступник міського голови Микола Форманюк та колишній керівник Служби автомобільних доріг у Вінницькій області Ігор Корольчук. До призначення начальником САД Корольчук обіймав посаду першого заступника Вінницького міського голови. Потім цю посаду у нього відсудив попередній очільник САД. На сайті ЦВК Ігор Корольчук зареєструвався як тимчасово безробітний. Можливо, ненадовго, з огляду на те, що теперішнього керівника САДу нещодавно взяли на хабарі. Навколо цього затримання багато розмов напередодні виборів, адже «здав» хабарника голова ОДА Сергій Борзов.
Незмінний заступник голови ОДА при багатьох губернаторах Ігор Івасюк, він же депутат міськради від БПП, та його дружина Ірина також балотуються з командою Гройсмана. Так само, як і колишній керівник Держгеокадастру Юрій Козак, який наразі записаний тимчасово не працюючим.
Стати обласною народною обраницею збирається й теперішня депутатка міської ради від «Батьківщини» Людмила Ваколюк.
Вперше до обласної ради балотується відома культурна діячка, організаторка численних музичних фестивалів на Вінниччині Ірина Френкель, яка очолює Український центр культурних досліджень. При міському голові Гройсмані вона керувала Управлінням культури міськради.
Партія одна з перших оприлюднила списки до Вінницьких міської та обласної рад. І обидва рясніють чиновниками, депутатами різних рівнів, головами органів місцевого самоврядування, директорами різноманітних фірм, освітянами, студентами тощо.
«Європейська солідарність» поповнила свої ряди «едельвейсом»
Як вже зазначено вище, єдиними обласними депутатами, які залишились прихильниками Порошенка, є інженер «Вінницяоблводоканалу» Сергій Волков, який донедавна керував обласним Департаментом інфраструктури, та директор філії «ПрАТ ПК Поділля» Михайло Вдовцов, який раніше очолював Ямпільську РДА.
Веде команду Петра Порошенка до обласної ради колишній заступник голови облдержадміністрації, а зараз проректор Донецького національного університету (нині евакуйованого до Вінниці – Ред.) Андрій Гижко, якого прихильники вважають компетентним передусім з економічних питань. В першу п’ятірку входять два екснардепи – Іван Спориш, наразі директор сільгосппідприємства «Перемога», та Іван Мельничук, підприємець, а також дві волонтерки та громадські діячки Олена Верлан-Кульшенко, викладачка медуніверситету, та Валентина Вельган, підприємниця.
З іншої фракції до ЄС перейшла депутатка облради Ірина Колесник, яка балотувалась від «Самопомочі».
В списку багато медиків та освітян і в такій «тусовці» було незвично побачити керівника ГО «Едельвейс-Вінниця» Романа Костишина, який за президенства Порошенка брав участь у численних акціях протесту, пікетах тощо. Зокрема, люди з символікою «Едельвейса» брали участь у протестній ході «Свинарчуків Порошенка – за ґрати!» в березні 2019-го. З цьогорічних подій – серйозні сутички під час сесії Жмеринської міськради, коли були затримані 22 учасника. У багатьох були травми, і дехто навіть опинився у лікарні. Костишина тримали під вартою 60 діб, пізніше перекваліфікували підозру з хуліганства на умисне заподіяння ушкоджень правоохоронцю. Сам Костишин заявляє, що бійку спровокували невідомі люди, а вони лише хотіли зайти у приміщення, де проходило засідання сесії. Також йому інкримінують хуліганство за зрив тренінгу «Школа толерантності для журналістів» на тему ЛГБТ. Тоді він з кількома іншими активістами облив тренера олією та обкидав пір’ям. Слідство досі триває.
Окрема і досить відома у Вінниці історія – політичні та ідеологічні погляди самого Костишина та «Едельвейсу» загалом. Едельвейс – це альпійська квітка, яку використали в символіці 1-шої Гірсько-піхотної дивізії Вермахту («Операція Едельвейс» – також назва планованих дій Вермахту під час битви за Кавказ у 1942-му). На своїх офіційних сторінках ГО позиціонує себе як «молодіжну націоналістичну організацію на засадах Української ідеї». Однак на сторінці «Едельвейсу» в мережі Телеграм є допис від 17 лютого, де закріплено неофіційний статут ГО «Едельвейс-Вінниця» зразка 2019 року. У ньому написано, що на момент створення організація «позиціонувала себе як виключно націонал-соціалістична». Там також висловлений жаль з приводу поразки Третього Рейху і додається, що через понад 50 років пропаганди негативу до націонал-соціалізму «такі ідеї, правила та історія не мають виходити за межі організації». У дописі зазначили, що на момент публікації статут «редагують і модернізують».
Костишин 2 жовтня (після резонансу, спричиненого висуненням від «ЄС») прокоментував звинувачення у прихильності до нацизму, антисемітизмі та расизмі.
«Майбахи» зібрали керівників та підприємців
Партія «За майбутнє» подала 63-х кандидатів у депутати облради. Першим номером іде чинний народний депутат Петро Юрчишин, який є членом однойменної депутатської групи у Верховній Раді. У 2014-му балотувався до парламенту як самовисуванець, увійшов до фракції Блоку Петра Порошенка, а у 2012-му – від Блоку Литвина, але програв Миколі Катеринчуку («Європейська партія»). Наразі депутатом Вінницької облради є його рідний брат Микола. Проте, у списках «майбахів» його ім’я відсутнє. Братів Юрчишинів називають впливовими бізнесменами, яким належать підприємства «Візит», «Молочний візит» та інші. Хоча всі компанії оформлені на Миколу Юрчишина та дружину Петра Юрчишина. Крім того, Петро Юрчишин ставав героєм журналістських розслідувань. Зокрема, щодо найбільшої державної дотації у Вінницькій області – 6 мільйонів гривень – для часткового відшкодування вартості закуплених для подальшого відтворення племінних тварин. Також була судова справа з вироком «товариству «Візит» повернути майно заводу «Строймайстер». Разом із тим, низка мешканців Хмільницького району зауважують, що Юрчишини є благодійниками та меценатами.
Другою у списку йде його помічниця у парламенті Олександра Гуменчук, яка була довіреною особою кандидата у президенти Володимира Зеленського по тому ж 13-му округу, по якому балотувався до Верховної Ради Петро Юрчишин. У Калинівці Олександра відома як співачка та волонтерка.
Кандидаткою під номером «4» є ще одна помічниця нардепа – директорка школи села Дружелюбівки (Калинівська ОТГ) Галина Ярова. Ще однією освітянкою від цієї партії є директорка школи №1 міста Калинівка Світлана Павлуник. У неї 9-й номер у списку.
Третім кандидатом у списку є Ірек Гатауллін, футбольний функціонер, який очолює численні спортивні федерації та спілки, зокрема, Вінницьку обласну асоціацію футболу. На Вінниччині його зазвичай називають не Ірек Фархатович, а Ігор Федорович. Саме з такими ініціалами він записаний як член ради Партії Регіонів у 2001 році.
Комерційний директор товариства «Агофайв Україна» Сергій Гуцол балотується під номером «5» у списку «За майбутнє», у 2015 році брав участь у виборах до облради від Аграрної партії. Від неї ж торік балотувався у парламент, а у 2010 році – від «Нової політики».
Серед чиновників – міський голова Хмільника Сергій Редчик. Є також чинні депутати облради: від УКРОПу Микола Віннічук, від Радикальної партії Ляшка – Анатолій Ковальчук.
У списках «майбахів» переважна більшість – керівники різних рівнів та підприємці.
«Силу і честь» в облраду ведуть лікар та колишній «порошенківець»
Очолює осередок партії заслужений лікар України Віген Товмасян, який керує компанією «Товмед», Вінницькою міською вірменською громадою «Масіс» та громадською організацією «Вінницький бізнес-клуб». Як сам зауважив в інтерв’ю, політикою раніше не займався.
До слова, в команді «Сила і честь» досить багато кандидатів, які були поза політикою.
Втім, другий у списку є чинним депутатом облради від БПП Павло Каленич, керівник агрофірми «Ольгополь». В облраду обирався вперше у 1998 році, тоді це була Народно-демократична партія. У 2010-му – «Єдність», у 2015-му – БПП. Відомий, зокрема, тим, що облаштував на водоймі в Ольгополі своєрідну острів-садибу і назвав її «Тузла-2».
До складу першої партійної п’ятірки увійшли директор товариства «Поділля Агрозахист» Олександр Суворов, підприємниця Ольга Сауляк та професор Вінницького педуніверситету Наталія Мисліцька.
Цікаво, що лише 10 з 53 кандидатів у депутати не є членами партії «Сила і честь». Тобто, в області створена доволі потужна партійна структура.
Радник кількох губернаторів та лідер гурту очолюють список «Партії вінничан»
Засновник партії Микола Філонов йде на чолі списку. Займався підприємницькою діяльністю, згодом став засновником кількох ЗМІ. Працював радником кількох губернаторів. Балотується до облради і його дружина Анна Філонова.
Другий номер – фронтмен гурту «ТіК» Віктор Бронюк, який також балотується й до Вінницької міськради під першим номером.
Третьою у списку зареєстрована секретар Бершадської міської ради Оксана Рижавська, під четвертим – начальник Липовецького сервісного центру Пенсійного фонду Микола Майданюк.
Під п’ятим номером зареєстрована викладачка медколеджу Олена Бессараба, відома волонтерка, дружина АТОвця та керівника відділу допомоги учасникам АТО облдержадміністрації Андрія Грачова, відомого завдяки скандальному відео «гаспадін прєзідєнт», яке заполонило мережі у 2015 році.
До слова, в списку ПВ досить багато волонтерів, АТОвців та громадських активістів.
Є також і журналіст – Павло Горбанський, провідний інженер з науково-технічної інформації Вінницького обласного інформаційно-аналітичного центру закладів соціального захисту.
Ляшківці «обросли» ФОПами
Партійний список РПЛ очолює керівник обласної партійної організації Тарас Кобець, чинний депутат облради від цієї партії, директор товариства «Лендтрейд». Є у списку і його дружина Аліна, заступниця директора психоневрологічної лікарні імені Ющенка. Серед його колег балотуються також заступник голови Вінницької облради Михайло Кременюк, провідний спеціаліст Центру народної творчості Жанна Дмитренко та заступник директора «Белукренерго» Леонід Галушко.
До першої п’ятірки у списку входять директор товариства «Еко Ватер» Олександр Штанько, директорка товариства «Городецького» Зоряна Качур та заступник міського голови Немирова Лариса Кушко. Керує Немирівською міської радою колишній очільник обласного осередку Радикальної партії Віктор Качур, який знову балотується на посаду голови Немирівської ОТГ. А Зоряна Качур – його невістка.
У списку «радикалів» найбільше ФОПів.
Стабільно-нестабільна «Батьківщина»
Чинний нардеп Олег Мейдич, який також є керівником обласної партійної організації, йде першим у списку. Має у власності багато підприємств, зокрема, «Калинівський маслосирзавод». Балотувався до Верховної Ради по 18-му округу, хоча більшість його підприємств розташовані у Калинівському районі, а це 13-й округ, де балотувався вищезгаданий Петро Юрчишин. Тому їх опоненти заявляли, що округи на Вінниччині «поділили» між собою «грошові мішки» та щедро їх «засівали» під час передвиборчих перегонів. Найбільшого резонансу торік викликала роздача піци та курячих стегон виборцям 18-го округу. Перед виборами у парламент з’являлись також численні замовні публікації, в яких розповідали про його «бандитське минуле», згадували також і його прізвисько «Монгол». В списках «Батьківщини» до облради зареєстрована також його дружина Тетяна, комерційний директор товариства «Охоронна агенція Протект».
Другою зареєстрована колишня лідерка обласної «Батьківщини» Людмила Щербаківська. Є депутаткою облради. Чинними депутатами від «Батьківщини» є також директор «Калинівського маслосирзаводу» Анатолій Ткач, голова СВК «Маяк» Микола Рибак, голова ФГ «Вільне» Віктор Цибульський, заступник гендиректора «Вінницяоблтеплоенерго» Владислав Рой, голова бюджетної комісії облради Геннадій Мазур, ФОП Василь Сколотяний. З Блоку Петра Порошенка «Солідарність» сюди потрапив директор товариства «Агрокряж» Володимир Гнатишен.
Ще один «порошенківець», який керував фракцією БПП в облраді і був заступником голови ОДА, -Олександр Крученюк. Він балотується від «Батьківщини» на посаду голови Уланівської ОТГ, що на території рідного йому Хмільницького району.
Зміна обласного керівництва викликала деяке переформатування в рядах партійців. Тому на фоні, як на перший погляд здається, стабільності, деякі «батьківщинівці» вирішили балотуватись від інших партій. Наприклад, депутатка Людмила Головашич, яку нещодавно призначили головою Гайсинської РДА, балотується в облраду від Зе-команди. Обласні депутати Сергій Лановик та Степан Шимко йдуть самовисуванцями у місцеві ОТГ.
ОПЗЖ збирається в облраду на чолі з киянином
Ще один чинний нардеп очолює список партії до Вінницької облради та обласну партійну організацію – Ігор Кісільов, який народився та навчався у Вінниці, але після роботи помічником-консультантом на платній основі депутатів Верховної Ради 6 скликання від “Партії регіонів” Сергія Момота і Юрія Мороко залишився у Києві. Був депутатом Київської міської ради від партій «УДАР» та «Єдність».
Багато імен у списку цієї партії не знайомі широкому загалу. Із чинних депутатів облради балотуються від ОПЗЖ Юрій Яремчук та Сергій Ткачук, який наразі представляє фракцію БПП «Солідарність» і є сином екс-нардепа Геннадія Ткачука, який балотується в облраду від УСГ.
«Наш край» назбирав 58 обласних кандидатів
Першим у списку – керівник Вінницької обласної організації партії Валентин Телегузов. На сайті ЦВК відмічено, що він тимчасово безробітний.
Кандидати «Нашого краю» у політичному житті Вінниччини поки що ніяк не відзначились і не запам’ятались.
З огляду на те, що у списках опинились дружини, доньки та інші родички кандидатів, гендерної квоти цього разу дотриматись було досить важко. Чи зумовлено це недостатньою кількістю вінничанок, охочих йти в органи місцевого самоврядування, або ж небажанням партій шукати нові обличчя жінок-політикинь, поки що не досліджено.
Трансформація партійних уподобань вінницьких політиків викликає у одних вінничан подив, у інших – роздратування. Особливо, якщо раніше цьому політику довіряли та відстоювали його «правильність та чесність». Чим послуговуються ці політики, які подекуди неодноразово «перефарбовувались», вінничанам незрозуміло. Кажуть, що таким чином вони втрачають довіру. Втім, інші зауважують, що самі партії втрачають довіру, тому й нормальні політики з них тікають.
Висуванці від партій в сільських та селищних ОТГ зауважують, що місцевим здебільшого байдуже, від якої вони йдуть партії. Адже голосуватимуть вони за особистість, а не за партію.