Емо (від англ. emotional – емоційний) – різновид панк-музики з особливою манерою вокалу: від шепоту до надривного вереску. Тематика пісень нерідко пов’язана з нещасливим коханням, мріями, смертю. Справжній «емо-кід» дотримується здорового способу життя.
Головна ідея:не приховувати власних переживань, а дати волю всьому, що є всередині.
Формальні ознаки:рожево-чорні кольори, смужки й орнамент у шашечку, чорний лак на нігтях, браслети на руках, темні вузькі джинси, часто пірсинг на обличчі, нафарбовані чорним очі, сумки через плече з цілою виставкою значків на них.
Панки (від англ. punk – непотрібний, нікчемний) – покоління молодих людей (середина 1960-х), які висловлювали протест проти будь-яких моральних і звичаєвих правил. Сучасні ж панки – це найчастіше школярі або студенти перших курсів.
Головна ідея: не продаватися,покладатися лише на себе, принцип «прямої дії» – три кити панків.
Формальні ознаки: косухи з дермантину, чорні заправлені в джинси футболки з вовками чи принтами улюблених гуртів, наплічники у значках, шипах і нашивках, зазвичай коротке або злегка відрощене волосся, іноді ірокези.
Гопник – представник радянської та пострадянської субкультури, утвореної від проникнення кримінальної естетики в робітниче середовище. За однією з версій, слово утворилося від абревіатури ГОП (рос. – городское общество призрения, ці заклади для нагляду за маргіналами існували ще в дореволюційній Росії), за іншою – від «гоп-стоп» – пограбування, напад.
Головна ідея: бути «нормальним», боротися з неформалами.
Формальні ознаки: зазвичай бритоголові, ходять по двоє-троє, носять кепки, спортивні штани і черевики на босу ногу, лузають «сємки» і називають одне одного васями, пациками і братухами. Лексикон: «дай рубас», «благодарочка», «єсть пара двацать пять копочєк».
Представники руху з’явилися в 1979 році на хвилі пост-панку. Панківський епатаж готи спрямували в русло пристрасті до вампірскої естетики, темного погляду на світ, містики, меланхолії та декадансу.
Головна ідея: абсолютний індивідуалізм, романтика та щоденний пошук краси.
Формальні ознаки: чорний одяг, чорне довге волосся, високі шнуровані черевики, нашийники з колючками, мереживо, срібні прикраси окультної тематики (кажани, черепи, кістяки тощо). Лексикон: «бебік» – молодий гот, «забритий гот» – гот із поголеними скронями, «ботва» – мережива на сорочці, «ангст» – депресія.
Субкультура з’явилася наприкінці 1970-х – на початку 1980-х років і, не маючи яскраво вираженої ідеології, зосередилася навколо «важкої» музики.
Головна ідея: тексти рок-гуртів пропагують незалежність, самостійність і впевненість у собі, культ сильної особи.
Формальні ознаки: зазвичай довге волосся у чоловіків, шкіряні жилетки і куртки-«косухи», чорні футболки з логотипом рок-гурту, клепані паски, ланцюги на джинсах чи шкіряних штанах, зазвичай заправлених у високі черевики. Характерний жест рокерів – «коза», піднятий вгору кулак із розтисненими мізинцем та вказівним пальцем і долонею, направленою вперед.
Коріння геймерства (від англ. game – гра) сягає ще довіндовсівських часів, коли грали у «Героїв меча і магії». Зараз гуртуються навколо online-ігор: Lineage, Counter-Strike, GTA, Warcraft тощо.
Головна ідея: стати найкращим у віртуальному світі.
Формальні ознаки: здебільшого геймери – чоловіки. Видати геймера можуть червоні від цілодобового сидіння перед монітором очі й характерна мова: «я граю в лінійку» – перед вами затятий гравець у Lineage; «шпилити» – грати; «боти» – гравці, якими керує комп’ютерна програма; «експа» – ігровий досвід персонажа.
Проводять час під ритми популярних треків у нічних клубах. Клабери з досвідом завжди знають, де і коли відбуваються найкращі «туси».
Головна ідея: отримувати задоволення.
Формальні ознаки: вирізняються креативністю і стильністю одягу, часто брендового. «Пафос», «кітч» і «гламур» – найкращі характеристики стилю й поведінки. Лексикон: «дануНа» – відмова діджея грати за 50 грн музику, принесену клієнтом на флешці; «батарейки» – танцівниці на сцені.
Футбольне хуліганство в сучасному вигляді зародилося у Великій Британії наприкінці 1950-х, проте ще у XIX столітті шанувальники команд і гравці сходилися «стінка на стінку» після свистка арбітра. Не слід плутати хуліганів із «кузьмичами», які приходять на стадіон із дудками, насінням і вболівають сидячи.
Головна ідея: захист честі свого футбольного клубу.
Формальні ознаки: зручні, легкі кросівки або черевики, блакитні джинси, сорочка в клітинку, теніска, светр, джемпер, бажано капюшон, а також «роза» – фанатський шалик. Лексикон: «А.С.А.В» – all cops are bastards (з англ. всі міліціонери – виродки); «махач» – бійка між хуліганами, заздалегідь узгоджена між лідерами угруповань.