Герой із чудовим ім’ям Амадей, працюючи у відділі боротьби з тероризмом, повністю позбавлений слуху, хоча його дід – композитор, батько – диригент, мама – піаністка, а молодший брат – музичний вундеркінд. І ось саме він отримує справу «музикантів», які стверджують, що головним сьогодні з трьох основних елементів музики є аж ніяк не мелодія чи гармонія, а ритм. Звуками ударних вони у свій спосіб протестують проти класичних уявлень щодо музики: барабанами проти струнного оркестру, ритмом проти мелодії, шумом проти гармонії. Хоча назвати експерименти активістів «ритмічних звуків» шумом не можна. Це справжній музичний дослід, який вартий порівняння з «атональними» вправами Арнольда Шенберґа і Антона Веберна. Хоча дії героїв фільму більше нагадують тероризм із пом’якшувальним додатком «мистецький» – як ще можна назвати ситуацію, коли п’ятеро чоловіків і жінка вриваються до лікарні й перевозять готового до хірургічного втручання пацієнта в операційну.
Приспавши хворого, вони починають на ньому грати, плескаючи його долонями, малюючи на животі фломастером чи вибиваючи на ньому ритм у такт інших звуків, які видобувають із балонів з киснем і апарату штучного дихання. Ці витівки екстремальні, і вони не є безпечними і законними – в «інструмента», яким був пацієнт, зупинилося серце і запускали його електрошком. А ще атака банку з попередженням: «це виступ, зберігайте спокій, всі до стінки, ми нікому не заподіємо шкоди, лише зіграємо нашу музику» є кримінальним злочином, хоча його й не пограбували, тільки задля музичного мистецтва порізали гроші на папероподрібнювачі та поставили безліч штампів на документах.
Погодьтеся, в дотепності ні героям, ні їх творцям, сценаристам і режисерам Улі Сімонссону і Йоханнесу Шарне Нілссону, відмовити не можна. Це оригінально і певною мірою весело. А також параноїдально, ліворадикально і божевільно.
«Це місто переповнене музичним лайном», – говорить героїня, дивлячися на шведське Мальмо, а потім «грає» п’єсу «до біса музику», гупаючи ковшами екскаваторів по асфальту перед оперою. Додамо, що в опері якраз виконували Гайдна.