Судове засідання після неочікувано довгої двотижневої паузи викликало неабиякий ажіотаж. Ще опів на третю дня, коли автозак привіз Юлію Тимошенко до Печерського суду, натовп її прибічників з наметового містечка спробував потрапити на подвір’я суду. Маніфестанти знесли металеву огорожу і відтіснили міліціонерів, однак на допомогу останнім швидко примчало зо два десятки «Беркута».
Вірні традиції виконувати обов’язки у найпримітивніший спосіб, спецназівці заблокували вузьку арку до двору не лише від маніфестантів, а й від представників преси. Останні були розлючені; якоїсь миті здавалося, що телеоператори почнуть гамселити «беркутів» своїми дорогоцінними камерами. Хоча, звичайно, в реальності шансів на це не більше, аніж на те, що нинішнє міліцейське начальство раптом вибачиться за дії своїх підлеглих.
В залі суду на той час вже ніде було б упасти не те що яблуку, а й, скажімо, черешні. Всередину не одразу зумів потрапити навіть посол Євросоюзу в Україні Жозе Мануель Пінту Тейшейра. «Промаринований» (і добре «віджатий») протягом півгодини в коридорі, дипломат, здавалось, уже махнув на все рукою і почав вибиратися з приміщення. Втім, за чверть години він таки опинився в залі, причому в першому ряду.
Журналістів же, котрі не могли задіяти в своїх інтересах дипломатичні важелі, пускали всередину, тільки якщо із зали виходив котрийсь депутат.
Що швидкого полегшення долі Тимошенко чекати не варто, стало ясно дуже скоро. Вже на двадцятій хвилині засідання суддя Кірєєв відхилив клопотання захисту про повернення до стадії попереднього слідства з метою вивчення доказів та допиту свідків, проігнорованих ним раніше. На думку судді, з доказами та свідками все було зрозуміло і так.
– Вони хочуть поставити всіх перед фактом вироку, думаючи, що Захід все одно матиме з ними справу, – обурився перший заступник Тимошенко по ВО «Батьківщина» Олександр Турчинов.
Як і на попередніх засіданнях, думка судді цілковито збігалася з думкою прокурорів. Розпочавши свій виступ в рамках оголошених Кірєєвим дебатів, державний обвинувач Лілія Фролова заявила, що провина Тимошенко при укладенні газових угод із Росією 19 січня 2009 року «повністю доведена свідками, дослідженням доказів та висновками експертів». Такий пасаж підштовхнув присутніх в залі депутатів нарешті вдатися до тактики, за деякими даними, обговореної ще напередодні.
«Ммм-ммм-ммм… Ммм-ммм-ммм», – синхронно загули собі в носи поважні політики. Зазвичай так роблять школярі, зриваючи урок ненависного вчителя.
Прокурор Фролова тим часом розповідала суду, що злочини, вчинені представниками влади, належать до особливо тяжких за визначенням, бо несуть загрозу державній безпеці і подають поганий приклад рядовому населенню. На підкріплення своїх слів Фролова послалась на передовий закордонний досвід – наприклад, італійського політика Беніто Краксі, якого теж звинувачували в зловживанні владою за часів його прем’єрства, і «ніхто в Європі при цьому про політичні репресії не говорив».
– Та це не прокуратура, а піар-агентство мафії! Яке відношення до справи має піар-діяльність цієї представниці мафії?! – гучно обурилась Тимошенко. Депутати загомоніли.
Суддя Кірєєв дав Фроловій знак зробити паузу і заявив про себе у третій особі:
– Головуючий не має бажання видаляти кого-небудь із залу, але якщо подібні дії повторяться, головуючий змушений буде вжити заходів!
– Всех арестовать! – гукнув чоловік Тимошенко Олександр, що сидів поруч з підсудною.
Коли на другій годині виступу Фролової в залі суду раптом пропало світло, і Кірєєв оголосив технічну перерву, екс-прем’єрка встигла поспілкуватися з пресою.
– Тут (у суді – Ред.) усе ясно. Мене турбує здача нашої газотранспортної системи. Я впевнена, що, коли всі ці махінації завершаться, частина її опиниться у власності сімей тих, котрі сьогодні при владі, – прокоментувала Тимошенко московський візит Януковича.
Можна було припустити, що якщо Юлія Володимирівна коли-небудь знову повернеться на владний олімп, незалежне українське судочинство не матиме проблем з пошуками мотивів сьогоднішніх переговірників по газу. Що до самої Тимошенко, як відомо, слідство довго не могло сформулювати, в чому полягав її особистий «шкідницький» інтерес. Вчора, одначе, Фролова спробувала виправити ситуацію.
За її словами, в січні 2009 року Україна мала в сховищах 24 мільярди кубометрів газу, а погода була відносно теплою, і тому з росіянами ще можна було б позмагатись. Однак Тимошенко підписала «невигідні та неприйнятні угоди», бо прагнула «створити собі позитивний імідж ефективного керівника».
Як спеціально наголосила Фролова, це підтверджується, зокрема, свідченнями екс-президента Віктора Ющенка. Тоді як свідчення двох свідків захисту – екс-голови апарату уряду Михайла Лівінського та екс-першого віце-прем’єра Олександра Турчинова – обвинувачення просить не враховувати, бо вони «суперечать свідченням цих же осіб на стадії досудового слідства», а вредний Турчинов взагалі «є давнім соратником підсудної».
Нагадаємо, захист просив про залучення більше ніж двадцяти свідків, але суд вирішив, що набагато важливіше вислухати понад тридцять свідків обвинувачення, третина з яких до подій взагалі не мала відношення.
Коли прокурор заявила, що Тимошенко як голова уряду «мала керівні права над НАК «Нафтогаз», депутат від НУНС Юрій Кармазін вигукнув з місця:
– Так це ж означає, що нема складу злочину!
Суддя Кірєєв, чиє «небажання» видаляти присутніх за цей час, очевидно, змінилося, негайно зажадав від Кармазіна вийти.
– Суд не може нікого видаляти на цій стадії процесу! – гукнув депутат. – Хлопче, відкрий закон, нема такого в Кодексі! Але я піду, піду, бо не можу вас бачити.
Відверто ображений «хлопче» Кірєєв відігрався ще на трьох прибічниках Тимошенко: залу суду «до кінця процесу» покинули депутати від БЮТ Володимир Бондаренко і Остап Семерак, котрий закликав Кірєєва завершити робочий день і «не мучити прокурора», а пізніше – екс-нардеп Зорян Шкіряк.
Прокурор Фролова тим часом завершувала зачитувати обвинувачення. «Підсудна є громадянкою України, заміжня», – читала вона. «О, нарешті прокурор правду сказала», – неголосно поділився один з іще не вигнаних депутатів з сусідами
– За результатами судового розгляду, просимо визнати Тимошенко Юлію Володимирівну винною… призначити покарання у вигляді позбавлення волі на 7 років без права в подальшому обіймати державні посади протягм трьох років, – заявила нарешті прокурор.
В залі закричали «Ганьба!». Фролова трошки почекала і додала: обвинувачення також просить стягнути з підсудної 10 тис. грн. судових витрат і понад 1,5 млрд. грн. збитків, заявлених НАК «Нафтогаз України» в долученому до справи цивільному позові.
На цій фінансовій ноті суддя Кірєєв закрив «дебати», продовження котрих призначив уже на наступний день. Своє слово ще має сказати представник «Нафтогазу», потім – сама підсудна, і, нарешті, її захисник.
– Якщо так піде, не виключаю, що в четвер-п’ятницю суд уже піде в дорадчу кімнату для винесення вироку, – тривожно спрогнозував після засідання адвокат Тимошенко Юрій Сухов. Втім, захисник тут-таки нагадав: за вітчизняним законодавством, час перебування суду в дорадчій кімнаті – не обмежений…