Тиждень поговорив із кількома учасниками протестів в Киргизстані про порушення на парламентських виборах, ситуацію в країні та їхнє бачення виходу із цієї кризи.
5 жовтня на знак протесту проти фальсифікацій та порушень під час парламентських виборів, які відбулися 4 жовтня, тисячі людей в Киргизстані вийшли на мітинг. Однак після того, як спецпризначенці спробували розігнати протестувальників, почалися сутички. Врешті протестувальники зуміли захопити будівлі, де знаходиться парламент країни та адміністрація президента. В країні розпочалася криза, яку дехто вже називає третьою революцією.
Протестувальники також випустили з в’язниці колишнього президента Алмазбека Атамбаєва, експрем’єра Сапара Ісакова та колишніх депутатів Садира Жапарова та Равшана Джеенбекова.
Із початком кризи прем’єр-міністр Кубатбек Боронов подав у відставку. Частина протестувальників вимагала призначити звільненого Садира Жапарова прем’єр-міністром. Він відбував строк за безчинства під час мітингів на підтримку націоналізації підприємства «Кумтор», яке займається видобутком золота у однойменному високогірному кар’єрі на сході країни. Частина депутатів киргизького парламенту Жогорку Кенеш ще 6 жовтня в приміщенні готелю «Достук» у Бішкеку обрала Жапарова прем’єром. Однак та процедура, за словами киргизьких юристів, не могла бути легітимною, оскільки їй бракувало кворуму та порушувала інші норми конституції Киргизстану.
Читайте також: Підвищена температура
9 жовтня чотири партії «Республіка», «Реформа», «Ата Мекен» і «Бір Бол» висунули на пост прем’єр-міністра Омурбека Бабанова. Ці чотири партії також оголосили про створення політичного блоку «Акирки Умут». Того ж дня у Бішкеку знову відбулися мітинги і сутички між протестувальниками. Зокрема, як повідомляє киргизький сайт kloop.kg, одночасно відбувалося три мітинги. Біля Будинку Урялу мітинг на підтримку Садира Жапарова, біля будинку «Медіа Форуму» протестувальники виступали на підтримку Омурбека Бабанова, а біля залізничного вокзалу мітингувальники виступали проти криміналітету у владі. Далі мітинги на підтримку Бабанова та проти криміналітету об’єдналися і єдиною ходою вийшли на центральну площу Ала-Тоо. Там на них напали протестувальники із мітинга на підтримку Садира Жапарова. Під час цієї сутички відбулася стрілянина.
Центральна Виборча Комісія Киргизстану 9 жовтня оголосила, що дату нових виборів призначать до 6 листопада. Також у цей день президент Сооронбай Жеенбеков ввів у Бішкеку режим надзвичайного стану до 21 жовтня.
10 жовтня депутати киргизького парламенту змогли знову зібратися і вибрали Садира Жапарова виконувачем обов’язки прем’єр-міністра Киргизстану.
Тиждень поговорив із трьома учасниками цих подій про ситуацію в країні та їхнє бачення виходу із кризи.
Айжан Чинибаева, підприємиця, кандидатка в депутати від партії «Бір Бол»
Масові протести в Киргизстані фактично відразу переросли в революцію. Що змусило людей до таких радикальних кроків?
– Люди побачили, що це були безпрецедентно нечесні вибори. Деякі партії активно використовували підкуп голосів і це набуло масового характеру. Багато виборців пішли на продаж голосів, і це дуже спотворило результати. Друге велике порушення – це надпотужний адміністративний ресурс. Оскільки вибори були дуже конкурентними, владі довелося боротися з грошима інших партій, деякі з яких також були афілійовані з владою. Це призвело до використання потужного адміністративного ресурсу та тиску на виборах. Одним з показників цього є те, що майже третина виборців проголосувала за так званою Формою №2, коли виборець голосує не на своїй дільниці. Ця Форма №2 використовувалася для підкупу голосів. Людей перевозили з одного місця на інше, а далі використовували адміністративний ресурс для контролю над тим, щоб вони проголосували. Ось ці безпрецедентні порушення призвели до того, що в парламент не пройшли багато партій.
Читайте також: Дебати віцепрезидентів у США: без істерик, але й без відповідей
Багато голосів вкрали через ці порушення і це призвело до обурення серед виборців. Вони вийшли на мітинг, який, в результаті провокацій, перейшов, по суті, в революцію. У політичних партій, які вийшли на мітинг не було мети захоплювати владу або застосовувати якісь агресивні методи. Вони збиралися стояти кілька днів і добиватися скасування виборів. Але так як сталася провокація, а саме розгін протестувальників, то це призвело до захоплення державних і урядових установ і деморалізації правоохоронних органів.
Яка ситуація зараз. Як відбувається координація між протестувальниками?
– На жаль, протестувальники розбилися на кілька таборів. Частина з них підтримує політика Садира Жапарова, який вийшов з ув'язнення в результаті революції. Він проголосив себе прем'єр-міністром, але його легітимність у багатьох викликає сумніви (розмова відбулася 9 жовтня до другого голосування в парламенті, де підтримали кандидатуру Жапарова – Ред.). На мітинги приїжджають люди з регіонів, зростає дестабілізація. Але хороший сигнал – це те, що ряд політичних партій об'єдналися, в тому числі і партія «Бір Бол», яку я представляю, і висунули єдиного кандидата в технічний уряд (Омурбека Бабанова – Ред.). Це повинно стабілізувати ситуацію. Хоча поки ми не дійшли згоди. Насильство наростає, і ми сподіваємося, що політичні сили все-таки прийдуть до якоїсь згоди заради стабільності і безпеки в країні.
Які ви бачите шляхи виходу з ситуації, що склалася? Чи є шанс на нові чесні вибори?
– Ми бачимо вихід у формуванні уряду народної довіри, куди увійдуть різні політичні сили. Тільки об'єднавшись разом, ми зможемо досягти стабільності. Якщо ж одна політична сила буде тиснути на інших, це буде дестабілізовувати ситуацію. Тому нам потрібен коаліційний уряд народної довіри. Такий уряд має бути легалізовано поки що чинним старим парламентом країни. Ми теж сподіваємося на діалог, і він вже почався. Ми сподіваємося, що цей уряд національної довіри візьме на себе відповідальність підготувати наступні чисті вибори, які повинні пройти в умовах законності та спокою.
Читайте також: Нове коло російської агресії
Якщо буде уряд народної довіри, то шанси на використання адміністративного ресурсу будуть низькими. Можливо, вдасться скорегувати законодавство, щоб виключити такі негативні речі як Форма №2 і ряд інших заходів, які сприятимуть скороченню підкупу виборців. В цьому випадку ми сподіваємося, що чесні вибори можливі.
Яка роль Росії в нинішніх подіях?
– Ми знаємо, що російські чиновники з правоохоронних органів ведуть консультації зі спецслужбами Киргизстану для збереження стабільності. Поки Росія виступає як спостерігач, більше ніякого втручання ми не бачимо.
Есен Рисбеков, підприємець, кандидат у депутати від партії «Реформа»
Масові протести в Киргизстані фактично одразу переросли в революцію. Що змусило людей до таких радикальних кроків?
– По-перше, це передвиборча несправедливість. Я сам є кандидатом в депутати від політичної партії «Реформа», працюю начальником штабу. Ми виявляли дуже багато фактів порушень. У провладних партій було більше привілеїв щодо зустрічей (із виборцями – Ред.). Ми не могли державні установи забронювати, як це робили вони. Дуже багато було перешкод. Потім було багато фактів підкупу голосів. Це було дуже явно, відкрито. Навіть на мене виходили з пропозицією проголосувати і отримати 2000 сомів (приблизно 708 гривень – Ред.). Я вважаю, що це такий був вибух. Людям набридло. І остання крапелька, це коли ти дивишся на результати, а провладні партії майже половину парламенту займають, навіть більше. Найбільші опозиційні партії, які мають підтримку, навіть вони не пройшли. На мою думку, це теж спровокувало такий сплеск.
Яка ситуація зараз. Як відбувається координація між протестувальниками?
– На волю вийшов Садиров Жапаров. Він був раніше депутатом і тепер його призначають прем'єр-міністром. Але як призначають? Для того, що призначити когось прем'єр-міністром потрібен кворум у парламенті. Натомість просто знаходять готель і приводять туди депутатів, щоб вони проголосували, використовуючи кримінальні елементи. Але навіть там депутатів було всього лише близько 35. А потрібно 61, щоб був кворум. До речі, виявилося, що депутати від провладних партій, проти яких були ті протести, вони теж проголосували за його кандидатуру.
Читайте також: Світ і Білорусь: Незручна революція
Опозиційні сили критикують закритість і непрозорість процесу. Вони почали обговорення між собою. Ще була проблема висування нових кандидатур, у кожного були свої амбіції, і це не давало можливості консолідуватися. Фактично ініціатива вийшла від нашої партії зараз. Ми вийшли на великих гравців і заявили, що посади нам не потрібні, щоб запропонувати кандидатури їхніх представників. У цьому процесі ми хотіли зберегти баланс Північ-Південь-молодь, тому що у нас в країні є такий традиційний поділ на Північ і Південь. Ми хотіли, щоб в уряді був ось цей баланс. Сьогодні (в п'ятницю 9 жовтня – Ред.) ми (опозиційні партії «Ата Мекен», «Бір Бол», «Республіка» і «Реформа» – Ред.) дали спільну прес-конференцію, де оголосили, що висуваємо кандидатуру Омурбека Бабанова в прем'єр-міністри.
Чи є протести в інших містах крім Бішкека?
– В інших містах таких протестів немає. Протести тільки в Бішкеку. Але я чув про випадки мародерства і рейдерства. Так як Кабінет Міністрів ще не сформований і так як майже всі партії крім провладних, вважають Садира Жапарова нелегітимним прем'єр-міністром, вони починають проти нього боротися.
Які ви бачите шляхи виходу з ситуації?
– Я проти Садира Жапарова, але вважаю, що все має бути відкрито. Всі депутати повинні прийти в парламент. Міністерство внутрішніх справ та військові повинні прослідкувати, аби вони були в безпеці. Після того, як вони зберуться, ми висуваємо кілька кандидатур. Це може бути Омурбек Бабанов, Садиров Жапаров і т.д. І нехай голосують відкрито. Якщо відкрито виберуть Жапарова, то добре. Ми за закон. Потім вибори.
Яка роль Росії в нинішніх подіях?
– Гадаю, тут поки не зрозуміло. Вчора я чув про те, що президент перебуває на Кантскій авіабазі (цю авіабазу в Киргизстані Росія використовує відповідно до міждержавного договору – Ред.).
Таалай Насірдінов, підприємець, кандидат в депутати від партії «Реформа»
Як би ви зараз описали ситуацію в Бішкеку? (Розмова відбулася одразу після мітингу «Проти ОПГ» 9 жовтня – Ред.)
– Сьогодні після мітингу склалася вкрай складна ситуація. Ми збиралися сьогодні о 14-ій годині біля залізничного вокзалу в Бішкеку. Далі мирним маршем спустилися вниз і зібрали свій мирний мітинг на площі Ала-Тоо. Потім стався неприємний інцидент (мітинг на площі Ала-Тоо атакували учасники мітингу на підтримку Садира Жапарова – Ред.). Ми – всі, хто був на площі, відступили. Хоча з нашого боку було приблизно 5-6 тис. чоловік, ми могли б дати відсіч. Але тоді б сталося те, після чого б не було вороття. Ми розумно відійшли назад. При цьому одного з наших головних соратників Тілека Токтогазієва поранили, він знаходиться в лікарні без свідомості. Стріляли також в машину Алмазбека Атамбаєва. Тільки що прийшли аерофотознімки і відео. Коли ми займалися організацією мирного мітингу, то домовлялися, що він пройде без Атамбаєва (експрезидента, що вийшов на волю завдяки протестам – Ред.). Після провокації, ми прийняли розумне рішення не використовувати силу і відійти, щоб далі у нас була можливість для переговорів. Тому що, якщо ми теж почнемо використовувати грубу силу, може бути дуже багато жертв. Після цього можуть настати безповоротні процеси.
Читайте також: Між політикою та водостоком
Ми проти повернення президента Сооронбая Жеенбекова і його прихильників, проти кримінальної держави, але Жапаров іншої думки. Вони пропонують рішення, з яким ми тотально не згодні, тому що вони повністю анулюють досягнення 5-го жовтня. Ми хочемо проведення виборів зараз. Нам все одно, хто буде прем'єр-міністром сьогодні, але він повинен дати слово, що за два місяці він проведе вибори і піде, і не буде балотуватися на наступних парламентських виборах.
Але найголовніша умова – це те, що це буде технічний уряд на двомісячний термін. Він має провести вибори та імпічмент Жеенбекову. З цими вимогами ми вийшли сьогодні на площу, але друга сторона не готова сьогодні до цих пропозицій.
Наскільки ви як опозиція єдині?
– Весь процес дуже складний. Різні сили намагаються нас дезінтегрувати, пропонують свої варіанти. Дуже складно побачити, що опозиція йде в одному напрямку. В принципі, прихильники Жарарова, які сьогодні вийшли на стару площу і влаштували провокацію теж вважають себе опозицією. Ось у чому основна проблема. Багато людей вірять і думають, що їхня основна надія це Садиров Жапаров. Але вони не аналізують ситуацію, не бачать, хто його оточує, а оточує його кримінал і існуюча корумпована влада. А ми не хотіли б, щоб кримінал прийшов до влади разом з цим політиком. Вони розігрують карту, що вони опозиція. І сьогодні на мітингу їх приблизно стільки ж було, як і нас. На нашому боці люди бачать, що з цим політиком кримінал і знову можливе повернення кланів Жеенбекових, Матраімових і т.д.
Читайте також: Бермудський трикутник української політики
Ми не хотіли б, щоб результати 5-го жовтня повністю зникли і ми знову сіли в той самий старий та дірявий човен. Проблема в тому, що опозиція зараз не монолітна, вона дезінтегрована як мінімум на два табори. Навіть ті люди, які проголосували за нашу партію та навіть ми всередині не можемо знайти консенсус, тому що Омурбек Бабанов, наприклад, у наших прихильників теж викликає дуже багато питань. Як консенсус ми запропонували, що Тілек Токтогазієв (член опозиційної партії «Ата Мекен» – Ред.) буде віце-прем'єром. Таким чином, ми зможемо перевести нашу державу в легітимне русло. І Тілек теж дав слово, що через два місяці він проведе вибори і не братиме в них участь. Це ті речі, щодо яких ми в середині своєї опозиційної групи прийшли до консенсусу.
Марш, в якому ви брали участь називався «Проти ОПГ». Це проти злочинних угруповань у владі?
– Так. Садира Жапарова випустили на волю певні сили, і вони розігрують свою карту. Партія «Реформа», яку я представляю, це молода партія, ми почали свою роботу два місяці тому і у нас немає такого великого політичного досвіду. Ми займалися волонтерством, організували дружини і зуміли в ці складні дні забезпечити спокій в місті. Ми об'єдналися з багатьма жителями Бішкека, і вони виділяли кошти, харчування, гарячий чай дружинникам. Ми визначили ключові точки в місті, де потрібно збирати по 100-150 осіб. Таких точок у нас було приблизно 12. Коли певні сили хотіли розгромити будинки, державні та бізнес об'єкти, ми охороняли їх. Таким чином ми зуміли зберегти спокій в місті, а вони не зуміли завдати такої великої шкоди, як це було під час попередніх революцій.
Читайте також: Die Welt: Нове питання Близького Сходу
Ми опікувалися збереженням спокою в місті вночі і волонтерством. Ми більше часу на це витратили, в той час, коли інші, більш досвідчені гравці, займалися захопленням ключових місць в державі (Білий Дім, провідні телеканали). Таким чином вони зуміли переконати народ, що Садир Жапаров – це єдине джерело, яке вирішить їхні проблеми. На жаль, ми програли в цьому напрямку.
Чи є російська карта в цих протестах
– Моя думка, що так. Ця карта тут розігрується. Наприклад, Ірада Зейналова (ведуча пропагандистського російського Першого каналу – Ред.) сюди прилетіла. Вона прилітає тільки в дуже гарячі точки. І виступ Жиріновського, коли він говорив, що конфлікт в Нагірному Карабаху – це тільки квіточки, а ягідки будуть в Центральній Азії. Крім цього, Сооронбай Жеенбеков, коли був в Москві, то Владімір Путін обізвав його Шаріманом (Путін, коли зустрічав Сооронбая Жеенбекова в Кремлі, назвав його Шаріманом Шаріповичем замість Сооронбаєм Шаріповичем, нібито забувши або переплутавши як звуть його співрозмовника – Ред.). Цей сигнал багато людей в Киргизстані сприйняли як те, що у Сооронбая Жеенбекова немає авторитету. Якщо все це збирати по крихтах, то можна зробити висновок, що цій країні (Росії – Ред.) дуже вигідно, щоб тут була деструктивна ситуація.