Минулого тижня місто Балтимор, розташоване у штаті Меріленд (США), охопила хвиля протестів через трагічну смерть 25-річного афроамериканця Фредді Грея після затримання поліцейськими 12 квітня.
За попередньою інформацією, Грей отримав важку травму хребта, а згодом, через сім днів перебування в комі, помер. Шістьох офіцерів, які брали участь у затриманні, відсторонили від служби, а результати внутрішнього розслідування, покликаного встановити причини трагедії, пообіцяли передати прокурорам вже до п’ятниці, 1 травня.
У четвер, 23 квітня, у Балтиморі пройшла мирна демонстрація, однак після похорону Грея у понеділок, 27 квітня, мітинги переросли в сутички з поліцією та стихійні погроми. За останніми даними, під час сутичок постраждали щонайменше 20 поліцейських.
У місті запровадили надзвичайний стан та комендантську годину, до нагляду за громадським порядком залучили кілька тисяч правоохоронців та службовців Національної гвардії.
Мер Стефані Ролінгс-Блейк зазначила, що насильство є "абсолютно неприйнятним", і що влада зробить все можливе для того, аби відновити контроль над ситуацією.
"Є чітка межа між мирними протестувальниками та тими, хто підбурює до насильства", – наголосила Ролінгс-Блейк.
Інциденти у Балтиморі різко засудив президент США Барак Обама.
«Немає виправдання тому насильству, яке ми бачили…Це не продуктивно. Коли люди беруть ломи і починають виламувати двері, щоб грабувати, вони не протестують. Вони не роблять жодних заяв. Вони крадуть…І вони руйнують, підривають бізнес і можливості у людей цієї місцевості», – заявив Обама на прес-конференції у Білому домі.
За повідомленням місцевої влади, ніч на 29 квітня у Балтиморі минула відносно спокійно і більшість мітингувальників дотримувалися порядку.
Як відомо, протести у Балтиморі є не першим за останній рік подібним інцидентом у США.
В листопаді 2014 року у Фергюсоні, штат Міссурі, масові протести також переросли в сплеск насильства після того, як суд виправдав поліцейського Дарена Вілсона, який 9 серпня застрелив 18-річного афроамериканця Майка Брауна.
За словами Вілсона, він вистрілив у підлітка, бо той намагався відібрати у поліцейського табельну зброю. Разом з тим деякі свідки трагедії стверджують, що Браун в момент пострілу тримав руки піднятими.
Виправдання поліцейського спричинило хвилю мирних протестів в різних містах США – від Нью-Йорка до Сіетла. Однак у Фергюсоні влада була змушена застосувати додаткові сили для наведення порядку.
Попри обурення громадськості, суд присяжних так і не визнав провини поліцейського.
Крім того, резонансу набула справа про загибель 12-річного Таміра Райса у Клівленді, штат Огайо.
В листопаді 2014 року на лінію "911" надійшов сигнал про те, що у міському парку помітили підлітка з пістолетом. У повідомленні також йшлося, що зброя, вочевидь, є несправжньою, однак це лякає людей. На місце події прибув поліцейський патруль. З відеозапису видно, що один з офіцерів почав стріляти в Райса вже через 2 секунди після прибуття. Як виявилося, пістолет підлітка дійсно був іграшковим, однак сам Райс помер наступного дня через важкі поранення.
Як повідомляється, поліцейські не викликали швидкої допомоги для підлітка до приїзду на місце події агентів ФБР через чотири хвилини після самого інциденту.
Родина загиблого хлопця подала позов на поліцейський департамент щодо надмірного використання сили офіцерами Тімоті Лоуманом та Френком Гермбеком, однак у березні 2015 року влада надіслала відповідь, у якій йшлося про те, що травми Таміра «безпосередньо і наближено викликала нездатність померлого виявляти належну обережність, щоб уникнути травм».
Наразі саме розслідування триває, а офіцери Лоуман та Гермбек перебувають у оплачуваній відпустці.
Акції протесту в Клівленді, пов’язані зі згаданим випадком, були незначними, однак вони посилилися згодом – на тлі інцидентів у Фергюсоні. Зокрема, 25 листопада близько 200 протестувальників пройшли маршем від Громадської площі до меморіалу Shoreway. Родина загиблого Райса тоді закликала протестувальників зберігати спокій і продовжувати мирний протест.
Ще одним резонансним випадком стала трагічна загибель в Нью-Йорку 43-річного Еріка Гарнера.
17 липня 2014 року його зупинили на вулиці через підозру в незаконній торгівлі сигаретами. Під час затримання офіцер Деніел Панталео завів Гарнеру руки за спину і притис його до землі. Гарнер страждав на астму, і з відеозапису затримання відомо, що він кілька разів заявляв, що не може дихати. Чоловік перестав відповідати на питання поліцейського, і згодом помер, не дочекавшись допомоги медиків.
Експерти дійшли висновку, що смерть Гарнера спричинило «стиснення шиї та грудної клітини», однак 3 грудня 2014 суд присяжних не визнав вини полісмена.
Це спричинило масові мітинги, учасники яких звинувачували поліцію у жорстокості. 28 грудня 2014 року щонайменше 50 демонстрацій відбулися по всій країні окремо через справу Гарнера, в той час як ще сотні демонстрацій стосувалися жорстокості поліції загалом. Згодом у Департаменті юстиції США оголосили про незалежне федеральне розслідування справи Гарнера.
Згадані випадки є найбільш резонансними в низці трагічних смертей, які зафіксували в США за останні 10 місяців. Інциденти посприяли відновиленню в країні руху проти застосування поліцейськими летальної сили. Активісти стверджують, що її несправедливо застосовують до нацменшин.
За даними Центру у справах неповнолітніх та кримінального правосуддя США (CJCJ), в період з 1999 по 2011 рік при затриманні поліцейськими в країні загинули 4531 людей.
У Центрі також наголошують, що кількість загиблих при затриманні афроамериканців за останні 40-50 років скоротилася на 70%, але ризики для них залишаються значно вищими, ніж для білих чи латиноамериканців. Загалом афроамериканці становлять 13% населення Сполучених Штатів, однак саме вони є жертвами 26% летальних випадків при застосуванні зброї поліцією. Статистика свідчить, що афроамериканці гинуть при сутичках з поліцією в 2,8 рази частіше, ніж білі громадяни.
Разом з тим Національна асоціація сприяння прогресу NAACP зазначає, що афроамериканці становлять майже 1 млн з 2,3 млн ув'язнених в США, а це означає що вони потрапляють до в'язниць майже вшестеро частіше, ніж білі.
За даними опитування Інституту Геллапа, лише 37% афроамериканців довіряють поліції, в той час як серед білого населення таких 59%.