Мені особисто цей ресурс був корисний лише через те, що він зручний для обміну великими обсягами інформації. Проте я не був постійним користувачем, тому інформація про закриття, хоч і дещо засмутила, але я одразу знайшов з десяток альтернативних майданчиків.
Нехай для пересічного користувача такі речі, як прийнятне юзабіліті, дизайнерська привабливість, дотримання авторських прав і сприяння розвитку культури споживання – порожній звук. Я в жодному разі не підтримую дій влади, позаяк вважаю їх примітивними і непослідовними. Величезні обсяги піратського контенту (відео, музика) і порнографії в соціальній мережі «Вконтакте» (завдяки якій незабаром вимруть всі порнопортали), чомусь не штовхають українських правоохоронців на війни із цим ресурсом. Ніхто не обмежує його діяльності, ніхто не блокує, не висуває претензій. Але звідки серед просунутої верстви українського суспільства виникла асоціація ех.ua зі свободою?
Нещодавно та сама інтернет-спільнота була обурена рішенням адміністрації ех.ua видалити карикатурне відеозвернення від імені Віктора Януковича, яке вийшло на телеканалі ТVі. Сьогодні вже всі забули свої обвинувачення у співпраці з владою.
Відсутність послідовності у своїх словах і діях – це половина халепи, яку виявив скандал навколо закриття файлообмінника. Завдяки цьому лакмусовому папірцю ми побачили несформованість громадянської позиції насамперед серед тих, хто вважає себе більш прогресивною частиною суспільства. Мотиви, засновані на примітивному бажанні завжди мати напохваті інструмент для дешевих розваг, – як подарунок для влади. Дивно, якщо пропагандистська машина Януковича не скористається нагодою показати сучасних опозиціонерів брутальними порушниками авторського права (що, до речі, не дуже шанується у західних країнах).
Смерть Ігоря Індила у стінах міліції, багатомільярдні зловживання у сфері держзакупівель, хамське ставлення представників влади до звичайних людей, безкарність злодіїв не викликали такого масового обурення і не примушували атакувати урядові сайти. Вся сьогоднішня опозиційність українців зводиться до доступу до плебейських розваг. Тілько-ни іграшку забирають – одразу прокидається псевдосвімомість, бажання протестувати і відстоювати збочені права.
З таким народом легко впоратися. Владі треба лише максимально відкрити доступ до видовищ за рахунок збільшення кількості ресурсів на кшталт ех.ua. Це найкращий спосіб нейтралізувати будь-які спротиви та бажання відстоювати демократичні, людські й інші права.
Часто у нас люблять порівнювати місцеві події зі світовими трендами. Зокрема, соціальні протести того року з вірогідністю власної Арабської весни. Ми наразі за рівнем самосвідомості не дотягуємо до арабів. Там революційні події та повалення влади розпочалося після самоспалення людей, яких охопив відчай: неможливість реалізувати себе і мати право на гідне життя стало рушійною силою. Реакція на закриття ех.ua довела, що ми заслуговуємо не більше, ніж на плебейський бунт, ніж на повноцінну зміну чинного суспільно-політичного ладу.