Світлана Краковська, фахівець Українського гідрометеорологічного інституту, – єдиний вітчизняний делегат серед учених із понад 195 країн світу, які зібралися на останньому з’їзді Міжурядової групи експертів з питань зміни клімату, щоб обговорити план дій на найближчі шість років. А ще вона одна з небагатьох, хто має досвід роботи в Антарктиді й на власні очі бачив, як тане вічна мерзлота.
«Для когось хмари – це лише білогриві коники, а для мене – об’єкт наукових досліджень», – пояснює свій modus operandi пані Світлана, метеоролог із 20-річним стажем. Вона в когорті перших, хто взявся створювати прогнози ймовірних змін клімату для України до кінця ХХІ століття. Ця царина ще доволі нова для науки на наших теренах, чимало вчених радянського загарту сприймають її так, як троянці – пророцтва Кассандри. Але Краковська далека від езотерики. В основі її методу лежать статистична обробка й аналіз величезного масиву даних, інакше – кліматичне моделювання: віртуальна реальність, де внаслідок злуки поточних характеристик стану довкілля народжується ймовірне майбутнє. І викликом № 1 у ньому буде глобальне потепління.
У нещодавно опублікованому п’ятому звіті Міжурядової групи експертів з питань зміни клімату наукова спільнота зійшлася на тому, що основна причина незворотних процесів має людське обличчя. Через зростання вмісту парникових газів у атмосфері планета нагрівається дедалі більше. Така ціна нашого комфорту. Кліматологам часто закидають, мовляв, смішно слухати застереження про глобальне потепління, коли в березні Київ замело так, що дехто не міг відкопати власні автівки. «Сніговий колапс і подібні катаклізми, – пояснює науковець, – лише вияв того, що система виходить із рівноваги й починає ніби розхитуватися. Температура змінюється нерівномірно. Насолоджуватися довгоочікуваною весною доведеться недовго, бо після зими через скорочення перехідних сезонів не забариться й літо».
Що на планеті є кліматична проблема, пані Світлана пересвідчилась особисто, двічі подавшись на край світу: спершу на один, а тоді на другий.
Читайте також: Нова кліматична ера: глобальне потепління може мати для України як негативні, так і позитивні наслідки
Вона не схимниця лабораторій, легка на підйом, віддає перевагу зручному одягу та взуттю, щоб принагідно вирушити в подорож – не протоптаними стежками, а засніженими. Захоплювалась альпінізмом, побувала в Арктиці – проходила студентську практику на гідрографічному судні. Під час зупинок у найпівнічніших куточках Землі не раз зустрічала земляків: «Бабуня, як колобок, у валянках і тілогрійці продає насіння. Зайдеш на пошту – обов’язково хтось відправляє щось в Україну». Маршрут проліг із Петропавловська-Камчатського аж до острова Врангеля. Був 1990 рік. Тоді на захід від острова вперше розтанув лід завтовшки не менш як 3 м і можна було поміряти дно.
На протилежному полюсі її теж застала відлига, ось тільки українців там виявилося значно менше. Наступним пунктом призначення Краковської була станція «Академік Вернадський» – колишня «Фарадей», що раніше належала Британії, розміщена за сім верст від Антарктичного півострова. Коли почалися розмови про те, що цей об’єкт дістанеться Україні, пані Світлана подумала: «Я там буду!». Зустрівши колегу з велетенською торбою за плечима, що саме їхав туди, потай обурилась: «А чого він, а не я?». І вже наступна майже півторарічна експедиція, що складалась із 12 учасників, виправила це непорозуміння. Краковська стала однією з чотирьох жінок, які пройшли суворий кастинг: «Нас відбирали, як у Космос», – усміхається.
Читайте також: Менш континентальний: в умовах потепління Україна наближається до морського типу клімату
Проте, щоб стати повноцінним полярником, довелося відбути ще й ініціацію – скупатися в океані на Мідвінтер (його відзначають 22 червня, в день зимового в Південній півкулі сонцестояння. – Авт.). Чоловіки пірнають у краватках. За 50 років, як зазначають науковці, температура в районі Антарктичного півострова піднялась на 2,5°С. У 1997–1998-му в східній частині Антарктиди було похолодання – морського льоду побільшало, а в західній, де станція, він розтанув. Стихія заявляє про себе. І саме за 60-ю паралеллю по-справжньому відчуваєш свою беззахисність перед нею. «Усі рівні й стосунки зовсім інші. Твої якості увиразнюються. Ті, хто пройшов це випробування, стали як рідня», – стверджує пані Світлана. Із майбутнім чоловіком вона познайомилася саме там: «Назад я вже йшла не сама, а зі своєю першою донечкою Богданою під серцем».
Сьогодні у Краковської четверо дітей. Це її команда, яку вона залюбки бере із собою у відрядження. Позаяк найперше, чого слід навчитись в умовах глобального потепління, – довго не засиджуватися на одному місці.