У збільшеному форматі графіки про вождів і пророків різних країн.
Коли Тиждень вирішив розповісти про вождів і пророків інших націй із допомогою парсун на грошових купюрах, виявилося, що не всі народи готові пожертвувати образом свого духовного лідера, щоби ним розплачуватися за каву та круасани. Тому на фунтах немає Кромвеля й Байрона, на злотих Адама Міцкевича й Юліуша Словацького, на колишніх франках Жанни д’Арк і Шарля де Голля.
Але невеличкі статуї Орлеанської Діви Жанни в латах стоять чи не в кожному французькому храмі. Там принагідно можна подякувати вже тепер святій покровительці Франції. В день народження Махатми Ганді 2 жовтня у меморіалі на його честь тисячі індусів розсипають пелюстки троянд (прах Ганді розвіяний над океаном). Поляки підходять до вшанування своїх «великих» специфічно: існує ціла ієрархія, кого і де можна ховати, й що робити з тілом. Коли помер дисидент Чеслав Мілош, автор «Поневоленого розуму», розгорілася дискусія, чи можна його поховати в Кракові на Скалці, цвинтарі для людей із особливими заслугами. В Кракові на Вавелі похований Юзеф Пілсудський, а його серце – на цвинтарі Росса в Вільнюсі, разом із матір’ю полководця. Серце Шопена знаходиться у варшавському костелі св. Хреста, за його заповітом…
Значення особи Шевченка для українців – у його віршах. Наші предки знали їх напам’ять, передаючи слова з вуст у вуста таким же неписьменним, як самі, дітям. Проте «шевченківські дні» після проголошення незалежності стали суто формальними, наче й не було несанкціонованих зборів біля пам’ятника Шевченкові в 60-х, коли тільки за відвідини пам’ятника 22 травня виключали з вишів. Радянська влада постаралася зробити з живого Шевченка мумію.
Але варто відкрити Кобзар, щоб зрозуміти – всі зусилля пропагандистів були марними.