Тепер усе інакше. Табір Навального пригальмував демонстрації на підтримку свого ув’язненого лідера. Це відображає послаблення руху в Росії: радше за зразком Білорусі, ніж Майдану в Україні. Соціологічні опитування засвідчують, що перед опозицією стоїть нелегке завдання. Річ у тім, що більшість росіян досі надають перевагу Путіну. Проте нова тактика — розраховувати на зовнішній тиск — ставка ризикована. Сполучені Штати далеко, а Європейський Союз зосереджений на спробах дати раду з пандемією. До того ж європейцям соромно за катастрофічний візит у Москву свого представника із закордонних справ Жозепа Борреля.
Не варто забувати, що ЄС більш ніж утричі перевершує Росію за кількістю населення і більш ніж удесятеро — за обсягом ВВП. Проте недосвідчений Боррель тримався немов прохач. Він покірно дозволив російському майстру брехні Сєргєю Лаврову домінувати на спільній пресконференції, визначати теми й просувати кремлівські тези, як-от абсурдну вигадку про те, що отруєння Навального було піар-ходом. Ще більше зганьбивши Борреля, Росія «привітала» його висилкою дипломатів трьох країн – членів ЄС.
Читайте також: Політика поступливості
Після повернення Боррель поскаржився у блозі, відстоюючи свою «принципову демократію» і застерігаючи, що ЄС «ретельно обміркує» «прикру» поведінку Росії. Хіба таке когось злякає? Тимчасом у Німеччині новий лідер Християнсько-демократичної партії Армін Лашет каже, що конфлікт із Росією не повинен поставити під загрозу газопровід «Північний потік-2». Це бачення поділяє і канцлер Австрії Себастьян Курц. «Ба-бах» — вистрілюють корки шампанського в Москві.
Ба гірше: у ЄС назріває розкол через Китай. Країни «17+1» (конкурс краси, в якому країни Східної Європи в матеріальній скруті конкурують за привілеї від режиму в Пекіні) мали не один місяць, щоб дійти спільної позиції. Тепер, із наближенням саміту, що відбудеться незабаром, їм непереливки. Пекін хоче, щоб його клієнти відправили високопосадовців — глав держав або прем’єр-міністрів. Зрештою віртуальний саміт проведе сам імператор Китаю Сі Цзіньпін. То як бути 17 державам?
Литва й Естонія не захотіли підлабузнюватися. Латвія теж, імовірно, відправить тільки міністра закордонних справ. Президентка Словаччини, гідна поваги Зузана Чапутова, також утримається. Як і очікувалося, сумнозвісний президент Чехії Мілош Земан візьме участь у саміті, як і прем’єр Угорщини Віктор Орбан. Та справжнім шоком є те, що президент Польщі Анджей Дуда представлятиме свою країну — безперечно, найбільшу і найважливішу в регіоні. Я розпитував про це високопосадовця з президентського оточення і не отримав задовільної відповіді.
Найгірше — це брак спільної позиції. Цілком виправданим було би представництво високого рівня плюс жорсткий меседж про права людини, Тайвань, Гонконг та інші питання. Імператорові Сі не завадило б почути нехай і однакові тези, повторювані численними іноземцями. Непогано було б, якби багато країн влаштували бойкот.
Читайте також: Брат-2
А от нинішнє безладне реагування лише засвідчує, як легко Китаю грати в «поділяй і володарюй» у Європі. Кремль теж користається з цього.
Тимчасом Анґела Меркель наполягає, що ЄС потрібна власна політика щодо Китаю, а не скопійована американська — поганенька відповідь на пришвидшене згортання президентом Джо Байденом безглуздого рішення Трампа про виведення військ із Німеччини. Нова адміністрація говорить і робить правильні речі. Але потребує допомоги Європи, якої наразі ганебно бракує.
——————-
Жозеп Боррель заявив, що недавній візит у Москву закріпив його думку про те, що Росія хоче відірватися від Європи та розділити Захід. За словами дипломата, російська влада опинилася «на тривожному шляху авторитаризму». Крім того, Боррель зауважив, що Кремль розглядає демократію як екзистенційну загрозу для себе, не залишаючи місця для будь-яких демократичних альтернатив. Також чиновник анонсував можливе запровадження додаткових санкцій проти РФ через справу Навального, назвавши режим Владіміра Путіна «безжалісним». Своєю чергою, Владімір Джапаров, перший заступник голови комітету Ради Федерації з міжнародних справ, коментуючи слова Борреля, назвав їх надто емоційними і зазначив, що «ЄС із якоїсь причини вирішив, що може втручатися в наші внутрішні справи».
Раніше Німеччина, Польща та Швеція, коментуючи вигнання своїх дипломатів із Москви, назвали поведінку Кремля «неприйнятною», а після того дзеркально оголосили трьох російських дипломатів персонами нон ґрата.