Прокурорське прискорення

Політика
27 Жовтня 2016, 12:09

Публіка завжди симпатизує харизматичним типажам на зразок Жеґлова. Їхня позиція приваблює своєю простотою. Хто злодій — усім відомо, у чому він винен — також. Що ще треба? Натомість аргументи іншої сторони розлогі та малозрозумілі. Досвідчений у політичних справах генпрокурор Юрій Луценко обізнаний із такими нахилами громадськості. Саме тому в конфлікті в середо­вищі Генпрокуратури, який радикалізувався на початку тижня, він прагне бути ближчим до образу брутального Жеґлова. Його опонентові, голові Департаменту спецрозслідувань ГПУ Сергієві Горбатюку, за умовчанням лишилася роль Шарапова.

«Горбатюк — дуже грамотний слідчий, один із найкращих, але він перфекціоніст, прагне зібрати тисячі доказів», — казав Луценко під час брифінгу 25 жовтня. За його словами, часу на це немає, інакше санкції з можновладців часів Януковича знімуть і країна назавжди втратить можливість повернути мільярди гривень до бюджету. «Я обіцяв передати справи Януковича до суду, і я зроблю це», — наголосив генеральний прокурор. За добу до описаних подій ГПУ вивела з-під керівництва Горбатюка більшість його працівників і створила нове Управління з розслідування злочинів, вчинених злочинними організаціями. Мета — об’єднати всі провадження про економічні злочини попереднього режиму в єдину «Велику справу Януковича» та швидко передати її до суду за новою процедурою заочного засудження.

Читайте також: Луценко: Нове управління ГПУ очолить підлеглий Горбатюка

«Я розумію, що питання не в Горбатюку, а в доступі до економічних справ. Було два варіанти: або мене звільнити, або створити інший департамент. Яка різниця? Головне, щоб Горбатюк не впливав на економічні справи, щоб через нього незаконні вказівки не гальмувалися», — заявив у коментарі Тижню сам голова Департаменту спецрозслідувань.

До складу нового управління увійшло 63 працівники. У Горбатюка, який і далі керує розслідуванням справ про насильство на Майдані, залишилося 56. З них 24 слідчих і 12 прокурорів. Горбатюк зазначив, що це менше, ніж на момент створення його підрозділу 2014 року, однак у прокуратурі пообіцяли все ж таки збільшити штат.

Головна причина активності Луценка саме тепер очевидна. У листопаді минає три роки від початку подій на Майдані. Зовсім не новина, що Україна досі не позбулася радянської традиції створювати PR-ефекти під конкретну дату

Для розуміння, що ж насправді сталося в ГПУ, принципово знати кілька речей. По-перше, кримінальні провадження, розпочаті щодо дій верхівки колишньої влади, можна розділити на дві групи: економічні злочини та злочини проти громадянських свобод і масові вбивства під час Революції гідності (детально про це писав Тиждень у № 32). По-друге, цей розподіл доволі умовний, якщо врахувати попередню стратегію слідства. Дотепер позиція прокуратури полягала в тому, що коріння всіх без винятку злочинів колишньої влади сягає змін до Конституції 2010 року. Якби не сталося цього, не було б і решти подій. Саме тому дії можновладців можна розглядати як пов’язані між собою та як окремі випадки діяльності організованого злочинного угруповання. З таких міркувань і було створено єдиний центр керівництва діями слідчих — Департамент спеціальних розслідувань ГПУ.

Останнє рішення Генпрокуратури прямо супере­чить указаній схемі. Тепер замість одного центру діятимуть два. Крім того, досі не оприлюднено переліку справ, які віддали новому управлінню. Є тільки розмитий термін «економічні злочини».

Під час брифінгу 25 жовтня Луценко навіть зазначив, що в Горбатюка взагалі не забрали жодної справи про Майдан. Нове управління очолить формально заступник самого голови Департаменту спецрозслідувань Дмитро Басов. Але генпрокурор не сказав про кілька обставин. Посаду заступника Басов отримав у червні 2016 року. За словами Горбатюка, заступників тоді з ним не погоджували, а фактично нав’язали. Саме влітку їхні з Луценком стосунки остаточно зіпсувалися. Від липня генпрокурор відмовлявся приймати в себе голову Департаменту спецрозслідувань особисто, а керував через своїх заступників Юрія Столярчука та Анатолія Матіоса. Причиною стала саме відмова Горбатюка йти шляхом заочного переслідування втікачів-поплічників Януковича, який він вважає недосконалим.

Читайте також: Справи Майдану можуть передати до Міжнародного кримінального суду – Луценко

Окрім того, Горбатюк втратив будь-який вплив на формулювання обвинувачення в частині «організованого злочинного угруповання» (ОЗУ). Якщо всі злочини Януковича пов’язані, то слідство у справах про насильство на Майдані буде змушене використовувати формулювання з першої поданої до суду справи, якою, вочевидь, стане «Велика економічна справа» Басова — Луценка. Таким чином Луценко отримує опосередкований вплив на департамент Горбатюка, якого домагався протягом усього часу перебування на посаді.

В один день із брифінгом генпрокурора журналістів зібрали також члени родин героїв Небесної сотні та адвокати потерпілих на Майдані. Їхня позиція — рішення ГПУ ставить під загрозу саму можливість покарання винних у злочинах. «У нас різко негативне ставлення до вчорашнього рішення. Ми робитимемо все для мінімізації його наслідків», — заявила один із адвокатів Євгенія Закревська. Водночас вона визнає, що для сторони потерпілих рішення Луценка стало цілковитою несподіванкою й узгодженого рішення, що робити далі, наразі немає. Дехто пропонує проводити акції протесту, але адвокати та родини закликали Порошенка й Луценка провести робочі наради та ще раз переглянути рішення.

Головна причина активності Луценка саме тепер очевидна, та й сам він не приховує цього. У листопаді минає три роки від початку подій на Майдані. Зовсім не новина, що Україна досі не позбулася радянської традиції створювати PR-ефекти під конкретну дату. От і Юрієві Віталійовичу потрібно терміново відзвітувати про передачу справ до суду. Адвокати ж називають ще одну можливу причину рішення генпрокурора, яку він сам не коментував. Виокремлення економічних злочинів часів Януковича фактично відрізає представників потерпілих від процесуального боку справи. Це створює ідеальне середовище для вирішення особистих інтересів подалі від сторонніх очей. Як приклад наводять справи Олександра Клименка та Сергія Курченка. Генпрокурор ще влітку передав ці провадження у відання свого заступника Анатолія Матіоса, «коли не відчув прогресу в розслідуваннях». За цією справою близько 10 осіб уже отримали умовні терміни за «угоди зі слідством». Хто й за які саме угоди, досі невідомо. Нещодавно вийшов з-під арешту екс-нардеп від «Партії регіонів» Володимир Медяник. За словами Луценка, прокуратура не знайшла достатньо доказів його провини. Саме керівник у цьому провадженні слідчий Максим Захаров очолить управління процесуального керівництва в анонсованій Луценком «великій справі Януковича».

«Угода зі слідством – це не погано саме по собі. Але такі угоди мають підписувати з людьми, які надали нову для слідства інформацію. Якщо ж людина просто написала «Клименко керував мною в ОЗУ» – це ніщо. Перевірити, зміст угод немає можливості. А суд такі «свідчення» не прийме як доказ», – зазначила Закревська. Є ризик, що за такою схемою з-під удару виведуть усіх підозрюваних, які досі лишаються в Україні. Від «ОЗУ Януковича» залишиться хіба сам екс-президент та ще низка людей, які втекли до Росії.

Читайте також: Луценко відібрав справу Януковича у Горбатюка. Реакція соцмереж

Також адвокати потерпілих переконані, що рішення Луценка є фактичною перемогою юристів Януковича та його поплічників. Довести до суду «Велику справу Януковича» без процесуальних порушень фактично неможливо. Термін досудового слідства спливе за чотири місяці, а захисники обвинувачених мусять за цей час ознайомитися з 5 тис. томів справи. Найкоротший термін, який дає суд, — два місяці на 100 томів. Йдеться про пряме порушення права на захист, що відкриває шлях до скасування вироків у європейських судах.

«Недотримання стандартів правосуддя призведе до того, що такі вироки просто не сприйматимуть. Якщо ми розпочнемо процедуру у короткий термін, зробимо кроки, які потім буде неможливо змінити, то це не правосуддя, а зведення рахунків. Цього не хоче ніхто. Руками суддів хочуть зробити те, що прокуратура не хоче робити самостійно: встановити істину у процесуальний спосіб», – зазначила інший адвокат потерпілих у справах Майдану Олена Сторожук.

Луценко ухвалив рішення, за яке йому навряд чи доведеться відповідати. Жоден генпрокурор в Україні не затримався на посаді довше ніж три з половиною роки. Наслідки, або у вигляді мільярдів у бюджеті, або винних, які уникли покарання, побачимо через роки. Хороший звіт і приємна риторика потрібні вже зараз.