Розслідуванням злочинів, скоєних проти протестувальників в період з листопада 2013 по лютий 2014 року займається не тільки Генеральна прокуратура (яка вже відзвітувала про свої титанічні зусилля на початку поточного місяця), а й прокуратура Києва – міста, в центрі якого, власне, все і відбувалося. Сказати, як саме між ними розподілені справи, доволі важко – адже відкритістю новітні українські прокурори не відрізняються. Може, так і потрібно – таємниця слідства…
Але, на щастя, інколи завіса все ж таки привідкривається. Як от на брифінгу прокурора міста Києва пана Герасимюка та його заступника пана Поповича, що пройшов у столиці в останній день квітня.
«Без особливого ентузіазму»
На столах київських прокурорів – 47 кримінальних проваджень, пов’язаних із подіями, що відбувалися під час акцій протестів. На сьогоднішній день у цих справах прокуратурою було допитано 639 свідків та 261 потерпілий, звітують посадовці. Крім того, було проведено понад 400 слідчих дій – таких, як судово-медичні та лінгвістичні експертизи, огляди місця подій, перегляд відеозаписів, тощо.
Робота, на перший погляд, неабияка. Але якби вона ще й приносила якісь плоди…
Читайте також: Нерви, або страшний сон, що ніяк не закінчиться
Прокурор міста починає розповідь здалеку. Нагадує, що правоохоронці, замішані у злочинах, зрештою, просто «виконували накази». «Хтось виконував наказ без особливого ентузіазму, а хтось – із садистським завзяттям», – уточнює Герасимюк. – «Ми не хочемо всіх пересаджати…»
(«Явно злочинним слід вважати наказ, злочинний характер якого очевидний, зрозумілий як для того, хто його віддає, так і для того, кому він адресований, а також для інших осіб. Явно злочинний наказ не підлягає виконанню навіть у випадках, коли він відданий у належній формі», – явно протирічить його оцінкам українське законодавство. – «Особа, яка віддала злочинний наказ, несе за це кримінальну відповідальність як виконавець, а у випадках віддання явно злочинного наказу, коли безпосередній виконавець наказу також підлягає кримінальній відповідальності, – як організатор злочину»).
За хвилину Герасимюк уточнює – тих, хто «кидав людей на асфальт», «бив кийками» пересаджати все ж таки хочеться.
Але не виходить. Не зважаючи на те, що правоохоронців, причетних до тих чи інших злочинів, за місяці Майдану явно були сотні, прокуратура міста… досі не затримала жодної особи. Втім, на 47 справ (фігурантами багатьох з яких є далеко не один постраждалий і далеко не один виконавець) вже має аж 9 підозрюваних. Шестеро з них – співробітники рядового складу МВС. Троє – високопосадовці системи МВС.
Прізвища цих людей наразі не називаються. Чому? Бо вони не затримані. Справа не дійшла ще навіть до офіційного вручення їм підозри у вчиненні злочину. Чому? Це можна буде зробити тільки «коли ми вже зберемо всі докази», пояснюють у прокуратурі…
Читайте також: Українська революція: західний погляд, західний вплив, західний внесок
Вкрай цікаво, якщо посадовці не готові навіть повністю перелічити епізоди, до яких причетні 9 підозрюваних. Відомо інше – цих людей підозрюють у злочинах, передбачених ст. 364 КК України (зловживання владою або службовим становищем) ст. 366 (службове підроблення) та ст. 367 (службова недбалість).
Що робили ці люди – людською мовою? Ну, наприклад, це «підроблення рапортів»…
Острів Крим
Головна складність процесів, зауважують у прокуратурі – «встановлення фігурантів» тієї чи іншої справи. Бо ж правоохоронці були в масках!
Жодного причетного до найдавнішої майданівської справи – побиття студентів 29 листопада – серед 9 «щасливчиків» немає. Того осіннього дня «Беркут» ще не так ретельно ховав очі… Обличчя тих, хто бив дітей, бачила вся країна.
Читайте також: Третій шанс. Як зміниться політичний ландшафт
Втім, тут в хід іде інший стандартний контраргумент – використовували його й на брифінгу Авакова і компанії. Багато бійців «Беркуту» втекли в Крим. Нібито…
Решта злочинців – з огляду на «активну» роботу як генеральної, так і міської прокуратури – має ще безліч часу, щоб дбайливо зібрати речі та з чистою совістю вирушити туди ж. На море.
… Між тим, дев’ять незатриманих підозрюваних у справах проти майданівців особливо гармонійно виглядають на тлі одиннадцяти підозрюваних майданівців, наприкінці березня миттю затриманих за лише один епізод проти системи МВС – розстріл працівників ДАЇ у Броварах.