Андрій Антоненко заявив, що нинішню ситуацію у справі Шеремета можуть використати для збурення суспільства чи повалення влади. Про це він сказав у Верховній Раді під час брифінгу щодо поточного стану "справи Шеремета".
Таку думку він аргументує відтермінуванням рішення суду у справі, де його обвинувачують, а також "замороженням" всіх справ стосовно пошуку справжніх виконавців і замовників убивства Павла Шеремета.За його словами, наразі ніхто не хоче визнати свою помилку та зняти обвинувачення з нього самого, Юлії Кузьменко та Яни Дугарь.
За словами адвоката Дмитра Кругового, прокуратура завершила розгляд матеріалів сторони обвинувачення, але так і не почала розгляд матеріалів сторони захисту.
Також адвокат пожалівся, що правоохоронці не виконують рішення суду та не допускають сторону захисту до раніше засекречених експертиз ходи та інших експертиз, які доведуть непричетність його підзахисних до вчиненого злочину.
У свою чергу Андрій Антоненко нагадав, що свого часу колишній генпрокурор Руслан Рябошапка наполягав на достатності підстав для арешту самого Антоненка, Юлії Кузьменко. Однак головними підставами для підозр та арешту було те, що він та Юлія Кузьменко начебто не працюють, не живуть вдома та переховуються від слідства, хоча було відомо, що він діючий військовослужбовець, а Юлія працює кардіохірургом. Через півтора місяці Рябошапка визнав, що доказів недостатно, однак не зняв обвинувачення.
Читайте також: Адвокат Яни Дугарь: У разі виправдовувального вироку по справі Шеремета оцінювати роботу МВС має не лише міністр, а й ДБР
Андрій Антоненко додав, що він досі носить електронний браслет, який заважає носити військову статутну форму та відстежує його перебування.
"Пройшло два роки. Прокуратура не принесла нічого нового. Якби у них був хоча б один доказ, то про це вже було у всіх ЗМІ і всіх виданнях" – заявив адвокат Микола Ореховський
"Якби прокуратура не була упередженою, то згідно статті 341 Цивільного процесуального кодексу України, зняла б відповідальність з невинних людей. Можливо майбутня прокуратура не буде перекидати відповідальність на суд", – висловив надію Ореховський.
Довідка: Справа стосується вбивства журналіста Павла Шеремета 20 липня 2016 року у Києві в результаті вибуху автомобіля. Авто належало керівниці "Української правди" Олені Притулі, але її в машині не було. Прокуратура кваліфікувала загибель журналіста за ч.2 п 5 ст 115 КК (умисне вбивство, вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб). У СБУ озвучили основні версії вбивства Шеремета: професійна діяльність; ворожість у відносинах або особисті мотиви; російський слід (дестабілізація ситуації); замах на Олену Притулу. Понад 3,5 роки, попри численні експертизи, допити понад 1000 людей, вилучення відео з камер спостереження обсягом понад 150 терабайтів, у справі про вбивство Шеремета не було жодного офіційного підозрюваного.
12 грудня 2019 року Нацполіція затримала підозрюваних у цій справі: Андрія "Ріффмастера" Антоненка військового сержанта Сил Спеціальних операцій ЗС України, автора хіта Сил спецоперацій "Тихо прийшов, тихо пішов". Також у справі фігурують лікарка Юлія Кузьменко, медсестра Яна Дугарь.
Антоненко, Кузьменко та Дугарь, на думку обвинувачення, є виконавцями. Вони своєї вини не визнають. Замовників та організаторів вбивства слідство досі не встановило.
Прокуратура й поліція називали Андрія Антоненка організатором злочину та в підозрах і матеріалах досудового розслідування вказували для всіх трьох імовірні “мотиви” вбивства журналіста, взяті з інших справ п’ятирічної давності: “захопившись ультранаціоналістичними ідеями, культивуючи величність арійської раси…”
Однак 21 травня 2020 року стало відомо, що всім трьом підозрюваним у вбивстві Шеремета. Тепер слідство називає організаторами злочину “невстановлених осіб”, а не Антоненка.
Із нової підозри зникли словосполучення про переконаність у вищості “арійської раси” та “ультранаціоналістичні погляди”, якими на початку пояснювали мотив обвинувачених. Тепер, за оновленою версією слідства, причиною були особисті мотиви “невстановлених організаторів та замовників”, які вирішили створити “вкрай резонансну подію з метою подальшої провокації численних акцій протесту”.
Поліція вважає, що організатори були “обізнані, серед іншого, з методами роботи правоохоронних органів”.
У новій підозрі Андрій Антоненко і Юлія Кузьменко є лише “виконавцями”, а Яна Дугарь – “пособником”. За уточненою версією, Кузьменко лише підкладала вибухівку під автомобіль журналіста, але не активувала її, як ішлося в підозрі раніше.
13 грудня 2019 року суддя Печерського районного суду міста Києва Сергій Вовк уперше відправив Яну Дугарь під цілодобовий домашній арешт, а Юлію Кузьменко та Андрія Антоненка – у СІЗО без права застави на два місяці.
Надалі Дугарь переводили під нічний домашній арешт у Києві. 11 серпня 2020 року для Юлії Кузьменко суд пом’якшив запобіжний захід, змінивши його із тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт. Водночас Антоненка суд постійно залишав під вартою, аж доки також не відпустив під домашній арешт 30 квітня 2021-го.
Судовий процес за обвинуваченнями Антоненка, Кузьменко й Дугарь почався в Шевченківському райсуді Києва 4 вересня 2020 року з обрання присяжних.
Судові засідання та інші процесуальні дії в цій справі супроводжуються мітингами й іншими акціями протесту. Значна частина громадськості вважає докази щодо Антоненка, Кузьменко і Дугарь недостатніми, а саму справу – намаганнями очорнити ветеранське і військове середовище. Вони підкреслюють, що на відео, яке поліція показує як доказ, зафіксовані явно не Антоненко і Кузьменко.