Проєкт реалізовується за підтримки Українського культурного фонду і спрямований на вивчення знакових періодичних видань, що пов’язані з літературою і мистецтвом XX століття, які виходили на території України або в діаспорі за участі вихідців з України.
У межах спецпроєкту будуть опубліковані 14 науково-популярних лонгрідів, створених експертами з різних галузей культури та мистецтва про знакові літературно-мистецькі часописи XX століття. Рідкісні номери видань будуть оцифровані і викладені у вільний доступ. Новинкою цьогорічного проєкту стане випуск друкованого альманаху, що поєднає лонгріди-дослідження минулого і цього років.
«У цифрову добу друковані журнали починають видаватися раритетом. З вулиць зникають кіоски з паперовою пресою, сучасні друковані часописи, особливо літературно-мистецького спрямування, в Україні можна, на жаль, полічити на пальцях. Водночас у ХХ столітті ретранслятором тогочасних трендів, відкривачем нових імен та жанрів літератури та мистецтва, була друкована періодика. Особливо вражає їхнє тематичне розмаїття й масштаби. Наприклад, складно повірити, але україномовний журнал про кіно й кіноіндустрію у 20-х роках минулого століття був бестселером і виходив накладом у 30 тисяч», – коментує співкураторка проєкту Оксана Хмельовська.
Серед журналів, які опрацюють та оцифрують цього року: «Сяйво» (1913-1914), «Театральне мистецтво» (1922-1925), «Перець» (з 1922 і до сьогодні як електронний), «Бібліологічні вісті» (1923-1931), «Музика» (з 1923 і до сьогодні), «Нове мистецтво» (1925-1930), «Всесвіт» (1925 і до сьогодні), «Молодняк» (1927-1937), «Літературний ярмарок» (1928-1930), «Мистецтво L`Art» (1932-1936), «Назустріч» (1934-1938), «Архітектура Радянської України» (1938-1941), «Наша культура» (1951-1953), «Нові поезії» (1959-1971).
Водночас, щоб підкреслити важливість залучення літературної та мистецької періодики минулого до сучасних культурних процесів, українські експерти оцінять сучасний стан друкованої мистецької та літературної періодики. Такі дослідження дозволять порівняти практики минулих десятиліть з теперішніми, простежити зміни у видавничих процесах й окреслити виклики, що постали перед аналоговими медіа у добу диджиталізації.
«Цікаво спостерігати, як друковані часописи, особливо, культурно-мистецького спрямування, «переживають» віяння цифрової доби і все ж залишаються на радарах культурного простору. Наприклад, журнали «Критика», «Українське мистецтво» та «Всесвіт», які були засновані у час до масового розповсюдження інтернету, досі видаються у паперовому вигляді. Водночас деякі журнали переформатовуються. Як-от «Театрально-концертний Київ», що востаннє вийшов друком у 2018-му році, а згодом отримав грант від Українського культурного фонду на створення власного інтернет-ресурсу», – розповідає співкуратор проєкту Олександр Мимрук.
Також у межах проєкту «Екземпляри» будуть досліджені сучасні українські зіни як явище постдиджитальної практики, закоріненої у традицію паперової періодики. Видання «Читомо» уже опублікувало перший матеріал, створений у межах проєкту – про журнал «Бібліологічні вісті».
Сам проєкт 4 вересня презентували на IV Міжнародному книжковому фестивалі Book Space. А у межах 28 Book Forum, 17 вересня відбудеться дискусія представників та представниць українських онлайнжурналів про літературно-мистецьку періодику в сучасному цифровому світі.