Є в прибічників націонал-патріотичних сил одна риса, що аж надто псує ефективність їхньої роботи. Почувши чергову провокаційну заяву з табору своїх політичних опонентів, націонал-патріоти висмикують із неї кілька фраз і вчиняють істерику з приводу їхньої появи. Саме це сталося зі статтею Дмитра Табачника «Духовна капітуляція націоналістів» в одному з тижневиків, відомою в народі як «Табачник назвав Західну Україну зоною печерного націоналізму». Гнівною тирадою на статтю міністра освіти відповів нардеп Яворівський: «Це навіть не стаття… Це просто маячня політично хворої людини». Ще радикальнішим був лідер ВО «Свобода» Олег Тягнибок: «Його маячню навіть коментувати не хочеться. Така людина має бути притягнута до кримінальної відповідальності». Поринувши у плекання своєї скривдженої національної гідності, політики не помітили головного – суті заяв міністра освіти.
По-перше, насправді автор Західну Україну «зоною печерного націоналізму» не називав. У цьому може переконатися кожен, хто уважно дочитав статтю до кінця. Реальна фраза звучала так: «Націоналістам… варто спробувати зберегти за собою печерний заповідник націоналізму від Карпат до Збруча». Західняки, мовляв, взагалі-то хлопці та дівчата гарні. Тільки їхні вожаки їм голову задурили отрутою патріотизму. Але нічого, попрацює ПР ще трошки – і попрямують західняки у світле царство «русского міра». Нюанс важливий. Причепившись до однієї фрази, націонал-патріоти зробили себе вразливими для контрагітації регіоналів.
По-друге, фактично вся стаття присвячена звинуваченню якихось дивних «націоналістів» у сепаратизмі та бажанні розколоти країну. Хто такі ті націоналісти, автор воліє не називати, мовляв, самі здогадайтеся. Зате названо дві персони, на заявах яких і робить свої глибокі висновки чинний міністр освіти: «Винничук і Андрухович вголос міркують про те, як гарно заживеться в Україні, якщо вигнати з неї… області з неправильним населенням». Здоровий глузд конає в судомах! Звинувачення в сепаратизмі (!) чинний міністр освіти (!!) робить на підставі заяв письменників (!!!), які не мають жодного стосунку до жодної з політичних партій. Цікаво було б подивитися, що заспівала б політрада Партії регіонів, якби її змусили відповідати за маячню Корнілова та Чаленка або, наприклад, на заяву Бузини, що «грузини – це непотрібний народ». Роблять такі глибокі висновки на підставі заяв письменників політики, які мають за плечима Сєверодонецький з’їзд. І це не дивно. Прийом звинувачувати опонента в тому, що зробив сам, не раз доводив свою ефективність.
Звинувативши якихось незрозумілих «націоналістів» у прагненні розвалити країну на підставі заяв письменників (дякувати Богу, хоч не львівських двірників), Табачник робить наступний карколомний висновок: націоналісти вже духовно капітулювали. Вони, мовляв, вже й самі збагнули, що у владу більше не повернуться. Народ їх більше не підтримує, й тому кляті націоналісти мислять за принципом «не з’їм, то понадкушую». Не вдається здобути владу в Україні, попануємо хоча б на Галичині.
Причини «духовної капітуляції націоналістів» міністр освіти визначає до нудного неоригінально. Так-так, у всьому знову і вкотре винна Америка. Давно пора збагнути, що то на американські гроші стояв Майдан. Саме на американські гроші існують опозиційні партії. Нині американцям, бачте, не до України, їм з Іраку та Афганістану тікати треба, тож саме тому націоналісти не можуть здобути влади.
Про те, що вибори нинішній президент виграв із перевагою лише 3%, автор воліє не згадувати.
До речі, серед усієї цієї маячні є кілька пунктів, на які опозиції справді варто було б звернути увагу: «…треба враховувати, що націоналісти, у яких «гетьманів» більше, ніж членів партій, органічно не здатні об’єднуватися». Таки правда.
Зміст цієї статті чинного міністра освіти стає зрозумілим, якщо порівняти її твердження з реальною ситуацією в країні. А ситуація політсили, членом якої є Дмитро Табачник, до оптимізму не надихає. Законопроект про мови від регіоналів наразився на таке одностайне обурення суспільства, що навіть віце-прем’єр Колесніков мав визнати: для визначення статусу російської мови нині в державі не створено відповідних умов. Усе це миттю позначилося на рейтингу владної політсили – за півроку регіонали втратили 15%. У цих умовах владі лишається тільки одне – кидати в бій стару перевірену тезу «криваві бандерівці гострять сокири» та сподіватися на голоси проросійськи та прорадянськи налаштованих громадян.
Зміст статті «Духовна капітуляція націоналістів» є простим і зрозумілим. Це меседж для численних агітаторів «у полях» і «тролів» у блогосфері. Це набір тез та пояснень, у якому напрямку треба проводити передвиборчу агітацію. Тож невдовзі слід очікувати від симпатиків Партії регіонів трьох головних постулатів: націоналісти до влади не повернуться, бо їм відмовив народ; націоналісти воліють розвалити Україну, відокремивши від неї Галичину; вожді націоналістів уже визнали свою капітуляцію.