Основними тенденціями в економіці у 2015-му році стануть збільшення експорту до Євросоюзу, уповільнене, але значне падіння економіки і тиск на гривню. Такі прогнози в коментарі Тиждень.ua висловили економісти.
Так, виконавчий директор міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко прогнозує наступного року активніший експорт до країн ЄС та зменшення в експорті частки Росії.
"Я б не здивувався, якби продовжила змінюватися структура експорту. Активніше експорт буде йти на територію Євросоюзу з подальшим зниження частки РФ у загальній структурі експортних потоків", – зазначив Устенко.
Водночас, за його прогнозом, наступного року варто очікувати продовження падіння економіки.
"Економіка увійшла в зону інфляції. До того ж економіка перебуває в зоні серйозного падіння. Наступного року інфляція може бути порядку 15% при непоганому розвитку ситуації. Може бути падіння на рівні 5% і вище", – переконаний економіст.
Він додає, що це може спричинити до зростання безробіття.
"Очевидно, що це (падіння економіки) буде тиснути на ринок праці. Ми вправі очікувати збільшення рівня безробіття. Я б не здивувався, якби рівень безробіття був на рівні 10-12% за методологією міжнародної організації праці. Приховане безробіття, можливо, буде навіть вищим", – зазначає Устенко.
Основною проблемою української економіки у 2015-му році, на його думку, буде неможливість стимулювати її розвиток монетарними і бюджетними методами.
"Проблема економіки наступного року полягає в тому, що фактично немає можливості стимулювати її монетарними та бюджетними методами. Монетарними не можна стимулювати тому, що м'яка монетарна політика буде означати додатковий тиск на курс гривні. А цього точно ніхто не хоче. Що ж до методів фіскальної політики, то їх використання теж буде ускладненим. Бюджет дефіцитний і це буде вкрай складно зробити. Єдиний спосіб розвитку економіки і можливість дати їй додаткові стимули – це реформи. Дерегуляція, судова система, ліквідація адміністративних бар'єрів для ведення бізнесу. Зміни такого плану ми можемо очікувати в наступному році", – зауважує Устенко.
Він додає – наступного року тиск на національну валюту залишатиметься доволі значним.
"Тиск на курс гривні залишається досить значним. Справа в тому, що у нас різко знизилися золотовалютні резерви. Я б не здивувався, якби побачив цифру на рівні від 7 до 8 млрд доларів – обсяг наших золотовалютних резервів на кінець цього року. Думаю такий низький рівень може бути обумовлений необхідністю здійснення значних виплат. А в наступному році Україна повинна повернути близько 10 млрд доларів державного та суверенного і квазісуверенного боргу", – наголосив він.
Водночас, економіст Олександр Жолудь прогнозує скорочення економіки, але менше, ніж 2014-го року.
"В основному сценарії розвитку, який закладають на наступний рік, очікується продовження скорочення економіки. Не таке значне, як цього року, але істотне. На жаль на сьогоднішній день більшість економістів закладають зростання лише з 2016 року. При цьому це прогноз на рік, він може бути значно змінений. І на жаль, враховуючи поточну версію бюджету, яка може бути ухвалена, також закладається продовження високої інфляції і ослаблення гривні до інших валют. Це пов’язано з тим, що в бюджет закладається багато речей, які ми муситимемо фінансувати, умовно кажучи, за допомогою друкарського верстата. Закладається рекапіталізація державних банків на 20 млрд, закладається додаткові кошти у фонд гарантування вкладів для виплати вкладів", – зазначає економіст.
Якщо такий сценарій зберігатиметься, то, за словами Жолудя, це означатиме продовження інфляції.
"Якщо такий варіант буде ухвалений, то це означатиме продовження інфляції. Якщо такий пункт буде змінено, то можна сподіватися, що Нацбанк працюватиме на забезпечення внутрішньої та зовнішньої стабільності національної грошової одиниці. Але це можна зробити лише за умови, що Нацбанк незалежний і він не зобов’язаний робити бюджетні чи квазібюджетні виплати", – наголошує економіст.
Водночас, зміцнення гривні, за прогнозом Жолудя, можливе за умови зростання цін на український експорт.
"Зміцнення гривні можливе за умови зростання цін на основні продукті українського експорту. На сьогодні це зернові та метал", – зазначив експерт.
Жолудь також зауважив, що Україні має вистачити фінансової допомоги міжнародних організацій для сплати свого зовнішнього боргу.
"За основним сценарієм ми отримаємо достатньо коштів, аби заплатити по поточних зовнішніх боргах. Державний і квазідержавний борг – борг державних підприємств – в сумі складатиме близько 10 млрд доларів. Від міжнародних організацій ми очікуємо в цілому близько 15-16 млрд доларів. Це покриє виплати по зовнішньому державному боргу. Водночас, це зовсім не гарантує нормальну оплату приватних зовнішніх боргів. Тому що в нас і приватні компанії, і банки мали зовнішні запозичення. Як у них буде ситуація – інше питання. Якщо ж говорити про лише державні борги – то в нас цієї допомоги буде достатньо, аби розрахуватися з поточними боргами. Втім, це означає, що ми ці борги перекладаємо на наступні періоди", – зазначив експерт.
"Втім, якби ми їх не брали, було б усе набагато гірше. Тому що зараз питання не в тому, чи знайде Україна гроші аби розплатитись. Зовнішній борг ми маємо платити у валюті. Відтак попит не просто на те, аби зібрати гроші, а попит на валюту. Тому нам корисні зовнішні запозичення, які ми маємо отримати наступного року", – констатував він.