Науковці проаналізували первинні статистичні дані розвитку пандемії, порівняли їх із попереднім прогнозом та проаналізували за регіонами динаміку поширення коронавірусної хвороби.
За даними прогнозу, кількість захворювань та тестувань зростає, однак повільніше, ніж у попередній період. Останні два тижні захворюваність зростала, а кількість позитивних ПЛР-тестів збільшилася за тиждень на понад 30%. Для порівняння, до 11 серпня темпи зростання становили більш ніж 50% і були більш загрозливими. Загалом, за останній час число нових випадків хвороби зросло на 17,0%, тижнем раніше – на 23,1%.
Кандидат фізико-математичних наук та член робочої групи з моделювання проблем, пов’язаних з епідемією коронавірусу Ігор Іванов у коментарі Тижню пояснив, що зростання триває, однак воно повільніше, ніж минулого тижня: “Спостерігаємо сповільнення, однак воно, швидше за все, тимчасове. До 50% темпи можуть зрости доволі швидко. В основному це тимчасові коливання, епідемія зростає зазвичай нерівномірно”.
Однак автори прогнозу зауважують, що попри певний спад у показниках, ризики вибухових темпів зростання захворюваності досі є істотними. Кількість позитивних тестів минулого тижня виросла у 1,5 раза. Вони можуть і далі зростати через поширення штаму «Дельта».
Найбільше зростатиме захворюваність, коли інфікування саме індійським штамом становитиме близько 90% від нових випадків інфекції. Проте, величина цієї частки для України наразі невідома через неможливість систематично аналізувати вірусні геноми . Також науковці прогнозують, що у найближчі дні темпи зростання нових госпіталізацій, найімовірніше, прискоряться, каже Ігор Іванов:
“Кількість госпіталізацій зростає дещо повільно з огляду на те, що госпіталізують не лише хворих із підтвердженою хворобою, але й із просто підозрою і без підтвердження. Таких хворих відносно багато”.
Щодо регіональних особливостей поширення коронавірусу, то найбільше нових хворих, позитивних тестів та госпіталізацій на 100 тис. населення має Київська область, а також південні та східні регіони. Крім того, у південній частині України зосереджувався майже весь загальнонаціональний приріст госпіталізацій. При цьому, приріст за випадками хвороби розподіляється приблизно порівну серед регіонів. Швидко збільшується число позитивних тестів у Києві, хоча кількість госпіталізацій зростає повільно.
Читайте також: Новий штам COVID-19 “Дельта”. В чому його небезпека для України
“З точки зору інших показників, без числа випадків хвороби, ми спостерігаємо, що зростання приблизно однакове по країні, але в центральних та північних областях, не враховуючи столицю, його зростання майже немає”, – зазначив спеціаліст.
Лідером серед захворюваностей є Херсонська область, однак рівень госпіталізацій зріс не настільки суттєво, за тиждень на 36%,що не показує суттєвого відриву від інших регіонів. А от серед госпіталізацій найвищі показники в Одеській області – приріст у 1,5 раза за тиждень та у 1,8 раза за два тижні.
“Раніше найбільший приріст був на Заході, однак зараз сезон відпусток. Південь в цей час дуже популярний, а люди не надто дотримуються епідеміологічних обмежень. Плюс ситуація на Сході складна і гірша загалом по країні через штам “Дельта”, який створює серйозні проблеми й в Росії”, – пояснив Ігор Іванов.
В Україні, можливо, більший відсоток саме штаму “Дельта”, зокрема й у Києві. Після розмови із закордонними колегами науковець зазначив, що імовірна цифра – 80% частки “Дельти” у столиці. Не виключено, що по всій країні цей показник також варіюється від 50 до 100%. Однак, судячи з усього, драматичної летальності “індійський” штам не покаже, стверджує науковець: “Є дані ВООЗ, які вказують на приблизно однаковий рівень небезпеки і він “уханського”, і від штаму “Альфа”, тому смертність, можливо, й зросте, однак не сильно”.
Офіційну статистику слід сприймати з урахуванням аналізу затримки у оприлюдненні даних. “Відомо, що щодня оголошувані нові випадки інфікування, нові смерті та нові одужання насправді не всі настають у попередній день. В окремих випадках можуть траплятися значні затримки між датою фактичного настання події (тестування, виписки, госпіталізації, смерті) та датою внесення цієї інформації до бази та її оприлюднення”, – йдеться у прогнозі.
Реальну кількість захворювань на момент тестування можна перевірити за кількістю ПЛР-тестів із позитивним результатом, йдеться у дослідженні. Загальна кількість позитивних тестів стає відомою раніше, ніж інформацію про кожен випадок окремо буде внесено до реєстру.