Кризу ми з вами переживемо – це майже медичний висновок з огляду на мої 20 років професійного стажу. Але певні її небезпеки, вважаю, слід озвучити завчасно. Прогноз того, як саме криза позначиться на здоров’ї українців, залежить від багатьох чинників, деякі з них ще не визначилися. Проте вже можна стверджувати, що певних прошарків населення криза торкатиметься в різний час і по-різному.
Зараз потерпають робітники промислових зон і члени їхніх сімей, які залежать від годувальника. І найважче тим, кому 14–16 років. Їм уже зрозуміло: те, що батьки опинилися без роботи, обмежує їхні перспективи на подальше життя. Такі підлітки легко звикають до алкоголю, наркотиків, азартних ігор, нерозбірливих статевих стосунків тощо. Ще гостріше названі небезпеки торкнуться вчорашніх випускників шкіл, які не стали студентами і не змогли знайти собі малокваліфікованої роботи, на яку розраховували. Але ж саме у віці 14–20 років закладаються тривалість життя і стан здоров’я, тому наслідки нинішньої кризи відгукнуться через 20–30 років підвищенням рівня насамперед чоловічої смертності (дівчат небезпеки зазвичай торкаються меншою мірою), тобто сьогоднішні юнаки просто не зможуть подолати 55–60-річного рубежу. З огляду на те що в Україні чоловіки і без цього живуть у середньому на 10 років менше, ніж жінки, подальше збільшення розриву є катастрофічним.
Я не лякаю, це реальна ситуація, якій ще можна якщо не запобігти, то полегшити її. І навіть назву тих, на чиї плечі ляже тягар нелегкого завдання, – це матері сьогоднішніх юнаків. Саме жінки віком 35–40 років є тією групою, на здоров’я якої криза майже не вплине: вони звикли до стресу і мають досвід 80-х років – сама пам’ятаю, як тоді місяцями не їли м’яса, о четвертій ранку займали чергу за хлібом, а тих, хто мав родичів у селі, рятували сотки городу. Ці жінки вже максимально мобілізовані, на відміну від чоловіків своєї вікової групи, які, у свою чергу, страждатимуть по повній, передусім представники інтелектуальної праці. Медики очікують на хвилю стресових загострень гіпертонічної хвороби, виразки шлунка, діабету, психічних розладів. У період нинішніх новорічних свят почастішали випадки серцевих нападів у чоловіків «до сорока». Одна з причин – традиційний спосіб зняття напруження за допомогою алкоголю. Інша – хронічний стрес, депресія, неможливість далі утримувати родину в стані благополуччя.
Найлегше переживуть кризу літні люди. У пенсіонерів рівень пристосованості набагато вищий, особливо в тих, хто в дитинстві пережив голодомор, а в юнацькому віці війну. Якість харчування в них суттєво не зміниться, а можливість давати молодим цінні поради щодо заощадження підніме їхній рівень самооцінки, надихне, зрештою, просто продовжить життя. Вони відчують себе потрібними, а це дуже важливо.
Загалом структура смертності не зміниться. На першому місці в Україні вже багато років смертність від серцево-судинних захворювань, на другому – від онкологічних захворювань, насамперед раку легенів. Значного збільшення онкозахворювань не спостерігатиметься, адже тривалість життя у нашій країні така мала, що більшість населення встигає померти раніше, ніж починаються мутації клітин. Це статистика, а не цинізм – перше місце у світі за кількістю ракових хвороб давно посідає Швейцарія, де середня тривалість життя перевищила 80-річний рубіж. Щодо головної причини смертності, то кількість ускладнень при інфарктах, інсультах та коматозних станах насамперед залежить від швидкості надання кваліфікованої допомоги та можливості придбати потрібні ліки. Оскільки зростання цін на медикаменти триває, а бюджетне фінансування медицини загалом і швидкої допомоги зокрема гальмує, прогноз очевидний. Світовий досвід країн у кризі показує: збільшиться кількість насильницьких смертей, випадків суїциду, загибелі у стані алкогольного сп’яніння. Що стосується хвороб, епідемію яких в Україні визнано вже ледве не десятиріччя – туберкульозу та СНІДу, – то до особливих змін статистики криза не призведе. Хіба що почастішають первинні випадки туберкульозу через небажання хворих із важкими формами лікуватися – раніше в стаціонар заманювали пайками, посиленим харчуванням, зараз цього вже немає. Захворюваність на СНІД збільшиться, але виявлюваність зменшиться – молодь займатиме час сексом, а настрою стежити за запобіганням хворобі не матиме. Адже загальний настрій у державі під час кризи формулюється універсально: «Що буде, те буде».
Але таке формулювання не вирок, і з його правильністю можна і треба сперечатися. Стан кризи залежить і від внутрішнього настрою людини. Є сенс щодня повторювати, що саме зараз у кожного з нас з’являються шанси реалізувати себе. Адже протягом 3–5 останніх років у підприємництві, сфері послуг, навіть у шоу-бізнесі практично не було ніш – нікуди було втиснутися зі своїми ідеями та здібностями. А масові звільнення у кризові часи – це насправді не так тимчасова втрата джерела грошей, як можливість докорінно змінити стиль життя, вийти на новий рівень, повніше реалізуватися. У всьому поганому потрібно знаходити хороше. Так, цієї зими зменшиться кількість отруєнь свіжими огірками, а на початку літа – першими кавунами, а також дитячих гастритів, пов’язаних із харчуванням у фастфудах, навіть дитячого карієсу стане менше, бо батьки рідше купуватимуть газовані напої… Ще цей період – чудова нагода нарешті почати піклуватися про себе й запобігати хворобам. у вашій кризовій аптечці має бути не тільки валокордин і валеріана, що полегшать сприйняття чергового кульбіту гривні, чи знеболювальні, які мають відносно довгий термін використання і при цьому постійно дорожчають, а й елеутерокок, що відновлює енергетику організму, ехінацея, що підвищує імунітет, якісні вітамінні комплекси. А також цибуля і часник із бабусиного городу – за їхньою допомогою, можливо, і морозяна погода поки що цьому сприяє, нинішньої зими Україні вдасться уникнути масштабної епідемії грипу.
І, до речі, не забувайте про шоколад – саме в ньому є хімічна сполука фенілетіламін, яку називають речовиною щастя і яка має досить виражений антидепресивний ефект. Розпочавши писати цю статтю в Тиждень, я спеціально поцікавилася в одній зі столичних мереж супермаркетів динамікою продажу шоколаду з початком кризи. Мені відповіли, що продаж цього продукту порівняно з минулим роком зріс на 42%. Отже, потреба в лікуванні є, але й можливість лікуватися шоколадом також – обнадійливий чинник.
На занурення і вихід із кризи, стверджують фахівці, що є переконливими для мене особисто, знадобиться приблизно десять років. Так, це відносно великий термін. Але на самому дні ми опинимося вже нинішнього року, і це насправді є приводом для оптимізму, бо далі вже буде вихід, просто набагато повільніший, ніж саме занурення. І кожен день кризи наближатиме нас до епікризу, тобто виходу з неї.