Якщо ображатимеш ближнього свого, ламаючи об коліно його гідність, рано чи пізно тебе самого образять так, що місця собі не знайдеш від сорому. Ця тривіальна істина діє навіть у геополітичних масштабах. Візьмімо братську Росію. Скільки разів Білокам’яна нам газ закручувала взимку, прозоро натякаючи: брати наші менші, не віддасте трубу (що газотранспортною системою називається) – остаточно заморозимо. Закінчилося тим, що в ту саму трубу, на яку задивлялася Росія, інвестуватиме Євросоюз. Європейці до того ж ледь не відкрито сказали, що грошей на газогони в обхід України не дадуть.
«Ми не коментуємо ексцентричних витівок лунатиків, чиїй русофобії місце у психіатричній лікарні!» – заявили російські дипломати. Хоча ця заява стосується гумористичного номера Tingeling goes Russia шведського гурту Grotesco (в якому фігурують козаки, балалайки, ведмеді й співають «До побачення, Путін!»), за тональністю вона вельми схожа на реакцію Москви на газотранспортні шашні України та Європи в обхід Росії. «А газ-то де братимете?» – ображено запитав герой скандинавських гумористів Владімір Путін, дізнавшись, що до української труби його не підпустять.
Напевно, наші вітчизняні ура-патріоти тішаться, мовляв, ось як ми вмазали москалям. Звісно, це добре, що хоч якоїсь справедливості у відносинах із Росією домоглися, та справедливості всередині України як не було, так і немає. Тож радіти нічого – людей у нас не те що ображають, натурально б’ють.
Приміром, минулих вихідних юрба міцних молодиків з напівпідпільної організації «Щит» копняками розігнала наметове містечко акції «Геть усіх!» на столичному майдані Незалежності. Партія «Братство», що намети ставила, образилася й зажадала відставки міністра внутрішніх справ Юрія Луценка.
Натомість головний міліціонер натякає, що ображатися побитим нічого: «Кожен із тих, хто готує подібну акцію протесту, має пам’ятати, що знайдуться ті, хто буде проти їхньої акції». «Мені здається, що це нова ознака часу, коли суспільство втомилося від нещирих політичних шоу, які не несуть за собою нічого, крім реклами», – так пояснив побиття «братчиків» міністр. Щоправда, слід зазначити, що в компетентності Юрія Віталійовича вже давно і безнадійно сумніваються. «Місце самого Луценка визначене у діалозі двох персонажів з кінофільму «Джентльмени удачі» – Доцента та Колі Пітерського – біля параші», – переконаний, як пише журнал «Фокус», народний депутат Борис Колесников.
Відсутність в Україні справедливості особисто я пояснив би дуже просто: нікому вона не потрібна, всім подобається ображати і бути ображеним. Адже, щоб вирішити проблему, достатньо бажання і натхнення, про що свідчить приклад зруйнованого війною Сомалі. Як повідомляє РІА «Новости», шаріатський суд селища Бардхубо, розглядаючи справу про вбивство, ухвалив вельми мудре рішення. Замість того щоб стратити вбивцю і відібрати ще одне життя, присудив: винний має видати родині загиблого 100 верблюдиць, аби вона могла тамувати горе у цінній шерсті й висококалорійному молоці горбатих тварин.
У влади Китайської Народної Республіки підхід до встановлення справедливості інноваційніший. Щоб донести закон і порядок до найвіддаленіших районів цієї безмежної країни, у КНР вводиться послуга «кат додому». Як пише газета The Independent, уряд вже замовив партію спеціальних автобусів-душогубок, що виїздитимуть на місце страти. Обладнання пересувних катівень дозволяє надавати повний спектр послуг: від смертельної ін’єкції засудженому до вилучення органів для пересадки хворим законослухняним громадянам.
Тож справедливість є, за неї варто боротися.