Ранок вівторка видався складним для захисту підсудних екс-працівників спецпідрозділу "Беркут". З трьох поданих ними клопотань колегія на чолі з суддею Сергієм Дячуком відхилила два. Адвокати вимагали дослідження у залі засідань куль, вилучених з тіл загиблих на Майдані активістів, допиту кожного з викликаних до суду експертів окремо, а потім і всіх одночасно. Судді погодилися тільки на одночасний допит експертів, але це і так було заплановано усіма сторонами процесу.
Згодом стали зрозумілими причини клопотання про окремий допит. Навіть одночасне спілкування з сімома криміналістами з 13, які з'явилися за викликом до суду, тривало від опівдня і до сьомої вечора. За цей час експертів устигли докладно опитати лише по двох епізодах їхньої роботи. У разі окремого допиту цей час можна було б сміливо множити щонайменше на два, що викликає підозру у свідомому затягуванні справи з боку адвокатів "беркутівців". Водночас і захист, і обвинувачення після слухань заявили, що в них залишається багато питань, а тому провідним українським експертам з балістики ще не слід забувати дорогу до будівлі Святошинського райсуду столиці.
Від самого ранку сторони домовилися, що запитання стосуватимуться експертиз куль, проведених 17 січня 2015 року та 10 грудня того ж року. Йдеться про матеріали тільки двох з 41-ї балістичної експертизи, які має у своєму розпорядженні суд. Однак обставини проведення саме цих двох експертиз мали прояснити головні суперечності у роботі криміналістів.
Про наявність неузгодженості у висновках експертів було відомо раніше. Зокрема, 12 липня у коментарі Тижню це визнав прокурор Роман Псюк: "Там велика кількість об'єктів: сотні куль, сотні гільз. Уламки куль. І експертизи мали протиріччя. Коли ми порівнювали їх результати, бачили нюанси. І призначали додаткові експертизи для усунення виявлених протиріч".
Читайте також: Куди стріляв «Беркут»? Результати балістичної експертизи
Масштаб протиріч, який стало можливим оцінити на засіданні 26 липня, складно охарактеризувати словом "нюанси". Оскільки висновки двох експертиз, про які йдеться, фактично суперечать одна одній.
Експертиза
Експерт з балістики Павло Малєй – один із наймолодших серед своїх колег, присутніх у залі. Йому немає й 30 років. Однак головний "удар" у суді довелося тримати саме йому. Склалося так, що Малєй – єдиний із трьох підписантів висновків балістичної експертизи від 17 січня 2015 року, який прийшов до суду. Ця експертиза не змогла встановити збіги між кулями, знайденими після розстрілів у Києві, та кулями, відстріляними зі зброї МВС у 2012 році для отримання зразків. Висновок означає, що кулі з Майдану відстріляні нібито не зі зброї "беркутівців".
Двоє більш досвідчених колег Малєя, які проводили указану експертизу разом із ним, – Володимир Назаров та Інна Гумовська на засідання не з'явилися, оскільки обоє вже вийшли на пенсію.
Малєй, незважаючи на помітну знервованість, докладно відповів на всі питання, які цікавили сторони процесу. Зокрема, йому довелося пояснити, чому саме у січні 2015 року експерти не побачили збігів між кулями, а майже через рік – у грудні – їх удалося встановити.
За його словами, справа загиблих на Майдані є унікальною для української криміналістики. Проблема полягає в обсягу матеріалів та їх якості. Експертам треба було порівняти кулі та їхні уламки, знайдені на Майдані, з відстріляними раніше зразками майже 580 одиниць зброї. Робота експерта полягає у вивченні слідів, які після пострілу залишає на кулі канал ствола через тертя. Такий слід для кожної одиниці та виду зброї є унікальним, що уможливлює встановлення, з якої конкретно одиниці виконали постріл.
Складнощів у справі розстрілів на Майдані додає те, що проміжок між отриманням двох зразків куль становив два роки. За цей час зброю використовували, а отже відбулися зміни у каналі ствола, що має прямий вплив на сліди на кулі.
Читайте також: Експертиза довела участь "беркутівців" у масових розстрілах на Майдані
Малєй пояснив, що з огляду на великий обсяг роботи експерти ухвалили два рішення: по-перше, кожен із них виконував тільки свою частину роботи і на нього поклали найменш важливі завдання. По-друге, експертна комісія вирішила залучити сертифіковану МВС автоматичну систему АБІС "ТАИС". Саме друге рішення стало визначальним для подальшого процесу.
"Збій" системи
"Чи правда те, що виробником автоматичної системи балістичної ідентифікації "ТАИС" є ЗАТ "ЛДИ-Русприбор" із Санкт-Петербурга, РФ?" – запитує у експерта представник потерпілих у справі. Той відповідає ствердно, але зазначає, що систему сертифікувало МВС задовго до подій 2014-го року.
Новина викликає жваву реакцію у залі. Хтось посміхається, дехто обурюється. Як пояснює Малєй, АБІС "ТАИС" – це своєрідний сканер. Зразок для дослідження поміщають у спеціальний отвір після чого відбувається його фотографування з різних ракурсів. Потім система самостійно порівнює отримані фотографії з іншими, завантаженими раніше. У підсумку вона видає результати у порядку вірогідності можливих збігів. Завдання експерта полягає у тому, щоб порівняти щонайменше перші 20 результатів пошуку з реальними відповідниками, які зберігаються в архіві. Зразки "відстрілів" зі зброї МВС, зроблені у 2012 році, завантажили до системи, однак вона не встановила збігів із кулями, знайденими на Майдані, прилеглих вулицях та тілах жертв і потерпілих.
"Зазвичай ми взагалі не користуємося цією системою, – пояснює Малій, – ми просто беремо зразки та класичним методом, через мікроскоп досліджуємо їх. Але у даному випадку було ухвалене таке рішення. Через великий масив роботи". На запитання, чому система не змогла встановити збіги він відповідає: "Моя думка така, що стався збій". Адвокати "беркутівців" не зупиняються: "А чи відомі вам факти про інші збої такої системи до або після цього випадку?". Малєй відповідає, що ні. І в цей момент він отримує "допомогу з залу". У справу втрутилися Дмитро Гамов та Роман Кравченко – старші та досвіченіші колеги експерта.
"Послухайте, слово "збій" є абсолютно некоректним у даному випадку. Мова йде про алгоритм дії системи. Вона застріла, от і все", – не витримує Гамов. Йому вторить Кравченко. За його словами, система робить двовимірні зображення об'єктів, а для дослідження зразків з Майдану необхідні 3D зображення. Тобто система могла зафіксувати сліди на кулях, але неспроможна визначити їх глибину, що без особливих зусиль можна зробити під час простого огляду під мікроскопом. Таким чином, за словами Кравченка, система не здатна зафіксувати природне зношення зброї, яке сталося за два роки, що розділяють отримані зразки.
Читайте також: Суд над «Беркутом»: присяжні залишаються
"Система насправді визначала збіги, але через некоректність роботи могла розмістити їх, умовно, на 300-му або 400-му місці у переліку. До них просто не дійшли", – додає Кравченко.
Другим та навіть головнішим чинником, який сприяв ототожненню куль на Майдані та зброї "беркутівців", експерти називають виявлення слідчими самої зброї, з якої вели вогонь спецпризначенці. Це сталося саме у проміжку між січневою та грудневою експертизами.
Сумніви
Малєй каже, що після кількох експертиз, які не допомогли нічого встановити, експерти відмовилися від автоматики та розпочали дослідження куль під мікроскопом. Нові зразки зі зброї, знайденої правоохоронцями, також відіграли вирішальну роль у встановленні походження куль з Майдану.
Представник обвинувачення прокурор Олексій Донський у коментарі Тижню назвав доводи експертів дуже переконливими.
"Встановлено тотожність зброї, яку використовував спецпідрозділ "Беркут" для убивства людей на Майдані", – каже він. За його словами, автоматизована система від початку видавала результати, які не можна логічно пояснити.
"У даному випадку, я думаю, експертам самим стало дивно те, чому жодна з куль, які вилучили на Майдані, не відповідає тій зброї, якою користувалися працівники "Беркуту". Адже те, що вони здійснювали постріли видно, зокрема, на чисельних відеозаписах. Навіть, якщо теоретично припустити, що вони стріляли не в людей, а, умовно, в повітря, то мала співпасти хоч якась кількість. Але не співпадало жодної. Тому звісно постало питання про причини цього. Я думаю, це було на рівні самоперевірки експертів. Вони вирішили відійти від автоматичних методів до класичних, як це роблять завжди. Тоді і стало очевидно, що система працює некоректно", – каже він
Адвокат обвинувачених Олександр Горошинський заявив, що доводи експертів його не переконали, а тому ставити крапку в цьому питанні зарано.
"Ми бачимо, що у кримінальному провадженні проведено 41 балістичну експертизу, з яких більшість, а саме 36 експертиз показали, що нічого неможливо встановити. Це були комплексні, комісійні експертизи. Потім, коли справу направили до суду, з'явилися експертизи, які щось установили. Ці дві експертизи датовані 10 та 16 грудня 2015 року", – зазначив він. За його словами, усі висновки експертів є "категоричними", хоча суперечать один одному.
Читайте також: Справа «беркутів»: суд must go on
"Ми бачимо, аналізуючи відповіді самих експертів, що судово-балістичні експертизи мають досить суб'єктивний фактор, оскільки якщо одна людина бачить слід і каже, що може щось з'ясувати, то інша, дивлячись на нього, каже, що не може", – пояснив Горошинський та додав, що у захист має питання "абсолютно по всіх експертизах".
Донський також каже, що на наступних засіданнях можливі нові виклики експертів.
"Сьогодні прийшло лише сім експертів, а кількість експертиз велика, як і питань по них. Тобто можливо ще кілька засідань триватимуть допити щодо експертиз. У подальшому будуть викликані відсутні експерти, оскільки вони грали важливу роль у проведенні експертиз", – каже він.
Самі викликані до суду експерти одностайно вважають коректними саме результати експертиз, отримані у грудні 2015 року. Причини попередніх висновків називають різні, зокрема і відсутність досвіду.
"Зрозумійте, зазвичай до нас потрапляє "кримінальна" зброя. Переважно це означає, що з неї зробили один-два постріли і вона вже потрапила до нас. За таких умов ідентифікація проходить швидко і легко. Роблять експериментальний "відстріл" і порівнюють зразок зі знайденим на місці злочину. А подібних нинішньому випадків у практиці раніше взагалі не було", – пояснює суду Кравченко.
Між тим суддя Дячук завершує засідання. Нове призначено на вівторок, 2 серпня. Однак там уже йтиметься не про експертів, а про продовження запобіжних заходів обвинуваченим "беркутівцям" Сергію Зінченку, Павлу Аброськіну, Олегу Янишевському, Олександру Маринченку та Сергію Тамтурі. Строк їхнього тримання під вартою збігає вже 7 серпня.