Про родословну

Мені страшенно подобається популярний тренд про історію родини. Що тут скажеш, у мене, як у всіх, повний салат. Дід матері – корінний тернопільський поляк. Моя бабця – українка-переселенка з-під Жешува. Один із моїх дідів (батько мого батька) – росіянин. Інші – хто з Галичини, хто з Поділля. Але я не про це. Років десять тому знайомий поет, схильний до антропологічного аматорства, оглядаючи моє обличчя, розпитував, звідки в мене взялися «тюркські елементи». Я був спантеличений і не знав, що відповісти. Оце кілька тижнів тому батько зізнався, що російський дід походив… із волзьких татар. А чё? Це навіть дуже дотепно!