Президент США Дональд Трамп підписав довгоочікуваний закон про санкції проти Росії. Обмежувальні заходи також торкнуться Північної Кореї та Ірану. Глава американської держави у заяві до підписаного документа стверджує, що він містить серйозні недоліки, зокрема тому, що він посягає на повноваження виконавчої влади на переговори. Разом з тим Трамп у заяві висловив сподівання, що Конгрес не нашкодить новим законом про санкції спробам США і Європи врегулювати конфлікт на сході України.
Закон все ж підписаний
Газета The Guardian пише, що президент США пішов на незвичайний крок, зробивши дві заяви під час підписання закону про санкції проти Росії: в ньому є серйозні недоліки і він неконституційний. При цьому Трамп також сказав, що підписує закон "заради єдності нації" і тому врахує переваги, висловлені конгресом. Але зауважив, що він буде їх реалізовувати відповідно до конституційних повноважень глави держави в тому, що стосується зовнішньої політики США.
Guardian бачить в цьому натяк на те, що Трамп має намір в рамках своїх повноважень пом'якшити дію даного закону. У Трампа не було вибору, підкреслює газета, оскільки закон був ухвалений у сенаті і палаті представників переважною більшістю голосів, і президентське вето було б легко подолано конгресом.
Газета зауважує, що закон про санкції – один з найзначніших і важливих законів, які були покладені на стіл президента за останні півроку, однак підписувався він Трампом без належних у таких випадках офіційних церемоній, і навіть звичайних у таких випадках телекамер не були в цей момент в Овальному кабінеті.
В одній зі своїх заяв Трамп спробував пом'якшити ефект від підписання цього досить жорсткого документа, заявивши, що він "висловлює бажання американського народу побачити з боку Росії кроки, спрямовані на поліпшення відносин зі Сполученими Штатами".
Здатність вести переговори
Заява Трампа не свідчить про будь-який намір обійти аспекти закону, вважає Bloomberg. Навпаки, президент вказує, що хоче, щоб його адміністрація виконувала закон відповідно до його конституційних повноважень. Це формулювання допускає певну можливість тлумачення того, як закон виконується.
Побоювання Трампа стосуються чотирьох сфер. Ідеться про посягання на повноваження виконавчої влади, про ненавмисний збиток американським компаніям, бізнесу й американським закордонним партнерам, а також про обмеження можливостей адміністрації, які дозволили б їй діяти в згоді з союзниками щодо Росії. У Біломі домі стверджують, що це негативно позначилося на здатності президента вести переговори.
Професор університету Дьюка та директор Інституту з вивчення проблем безпеки Пітер Февер, який працював в апараті Ради національної безпеки в роки президентства Білла Клінтона та Джорджа Буша-молодшого пояснює, якщо президент спробує "викрутитися" і обійти обмеження, передбачені в цьому законі, то в політичному плані це обійдеться йому дуже дорого.
Що далі?
The Washington Post зазначає, що те, як законодавці солідарно зв'язали Трампу руки в ситуації з санкціями проти Росії, показує зростаючу стурбованість позицією Білого дому щодо Москви – позицією, яку критики називають наївною.
"Трамп продовжує сіяти сумніви в тому, що за спроби втручання в американські вибори несе відповідальність виключно Росія. Постанова дає Конгресу 30 днів на те, щоб проголосувати проти будь-яких поправок до санкцій, які запропонує президент", – пояснюють автори.
Видання також питає, чи правомірно твердження Трампа про неконституційність умов постанови? Професор з юридичної школи та дипломатії Флетчера Майкл Гленон заявив, це помилкове трактування конституційних повноважень. "У Конгресу є дуже широкі повноваження у зовнішній торгівлі – він може регулювати торгівлю з зарубіжними країнами. Він міг би ввести ці санкції не наділяючи президента повноваженнями вирішувати будь-які відхилення від них", – зазначив він.
The Atlantic підкреслює, що саме ухиляння Трампа від заяв американських спецслужб про російське втручання в президентські вибори США і привела до поширення чуток щодо можливих зв'язків його штабу з російськими чиновниками.
"І все ж, скільки б адміністрація не прагнула применшити або проігнорувати проблему російського втручання у вибори 2016 роки (і як би щиро Трамп не хотів "піти далі", як він заявив), Конгрес – інша справа. Нові антиросійські санкції тепер закон. І законодавці рвуться не тільки фінансувати зусилля по боротьбі з пропагандою, а й розслідувати вплив, який російська пропаганда вже здійснити на американські вибори. Якщо адміністрація Трампа ігнорує цю проблему, Конгрес тільки радий нагадати їй про неї ", – резюмує автор статті.