Логічно, що в разі обрання останнього його менеджерські здібності перенесуться з міністерства у резиденцію глави держави. Однак зараз чеська преса нещадно критикує своє зовнішньополітичне відомство. Як-от Lidové noviny за 10 січня в статті «Людські права удалині» адвоката Павела Чижинського: «Службовці Міністерства закордонних справ ставляться до іноземних прохачів візи ще гірше, ніж [ставиться] до іноземців поліція або Міністерство внутрішніх справ… багато говорять про приголомшливі умови (наприклад, у Ханої та інших місцях), у яких іноземці чекають на отримання чеської візи перед консульствами. Преса надала й докази корупції: із 10 прохань 5 ішло через одного посередника, і всі їх було задоволено, а 5 – стандартним шляхом, і всім відмовлено. Завели інтернет-систему запису Visapoint, але вона не працює – для іноземців немає вільних термінів, щоб подати прохання. Однак для суспільства залишається загадкою, що системою заволоділи хакери, які за хабар здійснять реєстрацію».
Видача віз – тільки один із багатьох напрямів роботи Міністерства закордонних справ, однак це першочергове завдання, бо ж за рівнем його виконання решта світу судить про цивілізованість держави.
Нещодавно мені надіслав e-mail підприємець з України, який відкрив у Чеській Республіці фірму й успішно експортує до своєї країни тутешні вироби. Чехію любить, тож вирішив відправити сюди свою 17-річну дочку, щоб навчилася мови, а потім стала студенткою одного з місцевих університетів. Це рішення стало невід’ємною частиною його плану: колись, як він гадав, дівчина за допомогою чеської мови продовжить справу батьків. Але яким величезним було їхнє розчарування, коли консульство відмовило в студентській візі! Не могли зрозуміти, чому. Адже виконали всі вимоги й заплатили понад €6 тис. авансу Карловому університету. В поясненні службовець відділу імміграційної політики МЗС Чехії пише: «Вищеназвана в межах розмови у консульському відділенні посольства Чеської Республіки в Києві не могла відповісти на запитання, які в Празі є види транспорту, скільки коштує хліб, яку кількість грошей заплатила за навчання і з ким було укладено договір. Із почутого випливає, що вищеназвана насправді не має інтересу навчатись, а просить візу з інших причин, що було б загрозою безпеці Чеської Республіки. Із цієї причини в проханні про видачу візи було відмовлено».
Наївний український підприємець учинив стандартно. Натомість людина, досвідчена у спілкуванні з консульством, звернулася б до Тамари, Наташі чи Насті, які крутяться навколо нього, просячи за візу близько €500–750, і сталося б диво. Донечка отримала б дозвіл на в’їзд і могла б реалізувати підприємницький план тата, тобто експортувати вироби з Чехії в Україну, тим самим сприяючи процвітанню чеських виробників.
Розмова зі співробітником чеського консульства – це взагалі жах. Заборонено супровід неповнолітніх, які просять візу, одним із батьків. Водночас не дозволено мати із собою перекладача, реальність така, що консульський службовець намагається розмовляти російською (хоча апріорі повинен українською, бо в Україні вона єдина державна), яка більше нагадує словацьку. Тому 17-річна студентка, яка в школі навчалася українською, може каліченої російської стовідсотково не розуміти. Понад те, їй до підписання надано нотатки про розмову чеською, якої вона не знає або яку тільки пробує вивчати. Йдеться про запис, на який потім спирається співробітник Міністерства закордонних справ у своєму рішенні відмовити.
У цій грі на долю молодих людей впливають нахабство, непрофесіоналізм і, звичайно ж, корупція. Чому в МЗС Чехії настільки живучими є такі неповноцінні явища? Схоже, міністр міністерством не керує, бо керувати означає контролювати. А контролювати – не припускатися повторюваних помилок. Але він у старечій упертості використовує свої авторитет і ореол дисидента тільки для того, щоб проблеми прикрити, а тим часом вони лише погіршуються.
Зрозуміло, що кількість і якість студентів-іноземців, зокрема в громадських вишах, де навчання чеською відбувається безкоштовно, слід регулювати. Для цього є компетентні співробітники МВС та МЗС Чехії? Однак хіба не ліпше було б дозволити іноземним студентам брати участь у конкурсах на здобуття стипендії в чеських університетах, як це роблять, зрештою, в інших країнах?
Надання віз держави має бути чистим від підозр щодо корупційних схем. Чи впорається з таким завданням Карел Шварценберґ? Якщо він стане президентом, з’явиться надія: із приходом іншого очільника ситуація в Міністерстві закордонних справ Чеської Республіки поліпшиться.