«Отримавши шанс виділитись в міжнародному співтоваристві в якості повноцінного і незалежного світового актора, Україна повинна продемонструвати свій потенціал ставши світовим політичним мостом між Сходом і Заходом і допомогти ОБСЄ досягти успіху з питань безпеки, де вона так часто зазнавала поразки», – пише Мільорі.
«Новий творчий підхід з боку Києва до вирішення цих проблем може допомогти оживити ОБСЄ, але ніщо не дасть організації більшого імпульсу, ніж мирний прорив у затяжних конфліктах у 2013 році. І жодна країна не підходить краще для досягнення цієї мети, ніж Україна на чолі організації. За свого голосування Україна також може скористатися своїми історичними зв’язками з Білоруссю й іншими членами СНД, щоб стимулювати виконання зобов'язань у галузі прав людини», – зазначає президент ПА ОБСЄ.
На думку представника ОБСЄ, вже зараз Україна повинна вирішити як саме вона планує керувати ОБСЄ та чого реально хоче досягти.
«Я повністю підтримую амбітні цілі головування і практичні пропозиції. Але на початку цього року, Україна має вибір. Чи задовільниться Кожара лише тим, щоб стати дворецьким в ОБСЄ і дотягнути до початку нового року, чи Київ таки поверне ключ, який розблокує дух Гельсінкі з наближенням до 40-річчя нашої історичної угоди? Щоб змінити ситуацію не можна більше відкладати реформи ОБСЄ. У листопаді минулого року Україна і Білорусь обговорили необхідність зміцнення економічного та екологічного виміру ОБСЄ. Я не міг з цим не погодитися. І заклик Кожари до конструктивного внеску громадянського суспільства відповідає рекомендаціям Парламентської асамблеї ОБСЄ щодо більш прозорої ОБСЄ, організації, коли структури у Відні лише вітали більший внесок неурядових організації. Але потрібні ще більші зміни. Правило консенсусу має закінчитися. Щоб уникнути тупикових ситуацій і зміцнити процес прийняття рішень, жодній країні не може бути дозволено накласти таємне вето, як це зараз дозволено правилами.
Україні необхідно буде інвестувати час, терпіння і політичну волю, щоб втілити ці зміни у реальність, зробити так, щоб на ОБСЄ зважали, зробити проведення ради міністрів (щорічне зібрання міністрів закордонних справ країн-членів ОБСЄ – Ред.) у Києву подією, що увінчає рік великих надій», – додає Мільор.