Про санкції проти Росії
Санкції є санкції. Ми не повинні їх порушувати. Тим більше ми отримуємо повідомлення щодо того, що у разі порушення санкцій буде так звані «вторинні санкції» з боку Заходу супроти нашої економіки. Тобто ми робимо дуже складну, делікатну роботу, яку я міг би назвати проходженням між Сциллою і Харібдою.
Про російську мову в Казахстані
Вважаю, що ті, хто стверджує, позиція російської мови в Казахстані зменшилася, звузилася, і тим більше, стала маргінальною, дуже сильно йдуть проти істини. Усе це «міркування від лукавого» з метою політизації тієї чи іншої ситуації. Навіщо це робиться? Це інше питання. Я, в принципі, знаю відповідь на нього. Але зараз це не предмет нашої бесіди.
Казахстан – у самому імені нашої держави звучить ім'я «казах», тобто ми повинні забезпечувати інтереси тих людей, які бажають вивчати казахську мову, віддавати своїх дітей у казахські дитячі садки та у казахські школи. Тут мені здається, абсолютно все зрозуміло. Я вже говорив про те, що у нас найдовша межа у світі. Ми, як кажуть, «Богом дані сусіди», і казахам потрібно добре володіти російською, але при цьому знати і свою мову.
Про можливий вихід Казахстану з ЄАЕС
Адже кожна країна вважає за необхідне відстоювати свою позицію. Це нормально. Якщо та чи інша країна постійно поступатиметься, і економіка цієї країни страждатиме, то в громадян цієї країни виникне питання: «а в чому користь такої інтеграції?». Такі питання, відверто кажучи, іноді виникають у нашій країні.
Про роль Росії та ОДКБ в січневих подіях в країні
Щодо ОДКБ я виступав у Москві, говорив про те, що вперше за 30 років ОДКБ якимось чином проявила себе, направивши обмежений контингент до Казахстану. Причому, наголошую, не Росія, а Організація договору про колективну безпеку. У Росії деякі особи перекручують всю цю ситуацію, стверджуючи, що Росія «врятувала» Казахстан, а Казахстан тепер має вічно «служити та кланятися в ноги» Росії. Вважаю, що це зовсім невиправдані міркування, далекі від реальності.
Про політичне майбутнє Казахстану
Спочатку я думав, що треба діяти за формулою «спочатку економіка, потім політика», але вона вичерпала себе. Потрібно проводити політичні перетворення, необхідно випустити громадянську активність. На це був попит з боку суспільства. Ще у 2019 році ми розпочали розробку закону «Про мирні збори», запровадили квоту для жінок та провели парламентську реформу. Референдум (мається на увазі референдум про поправки до конституції, проведений 5 червня. Основна увага там приділена боротьбі з непотизмом та лібералізації – ред.) – продовження кампанії, яку я розпочав у 2019 році.
Про те, чи перетвориться Казахстан на парламентську республіку
Не сказав би. Думаю, що скоріше це зміцнення системи стримувань та противаг. Це правильна система. Справа в тому, що громадянське суспільство в Казахстані є зрілим. Попит на таку систему великий. Щодо переходу до парламентської системи, до чого закликають деякі активісти та спостерігачі на Заході, я цю систему народу не обіцяв. Вважаю, що вона не підходить для нашої країни, тим більше, у наших дуже складних геополітичних умовах. Буде президентська республіка, але з сильним парламентом та з підзвітним урядом. До речі, цю формулу «сильний президент, впливовий парламент, підзвітний уряд» я висував ще до приходу на пост Президента.