17 грудня, у День народження Юрія Шевельова — українського мовознавця і літературознавця — уже понад 10 років вручають премію його імені за найкращу українську есеїстики, видану в поточному році. В 2024-му переможцем став Мирослав Лаюк із книгою репортажів і есеїв «Бахмут», зробленої разом з фотожурналістом Данилою Павловим. Спеціальна відзнака Капітули цьогоріч присудили Василеві Махну («за особливий голос в українській есеїстиці останніх двадцяти років і розбудову мостів культурного порозуміння»), а Спеціальну відзнаку Радіо Культура здобув Станіслав Асєєв за книжку «Мельхіоровий слон, або людина, яка думала».
Мирослав Лаюк у своїй промові на врученні так сказав про «Бахмут»: «Хоч ця книжка називається іменем міста, це — книжка про людей. Для мене книжки в цей час — це те, що робить фундамент. Іноземці, зокрема, кажуть, що ми хитка, невизначена країна. Книжки записують цей фундамент. У книжці «Бахмут» я розповідаю, як ми з Данилом Павловим вивозили з-під фронту 86-річну жінку. Нещодавно я був у нашої героїні, яка живе зараз самотньо в Києві, на її 88-річчі. Вона казала, що передовсім їй не вистачає смаку рідної солі. Нагадаю, з окупацією Соледару під Бахмутом в Україні з’явились проблеми з сіллю. І ця замінена їй не така. Смак гірший. Смак речовини, яка формувалась мільйони років тому. І вона знову питала, як я думаю, коли вона зможе повернутись до Бахмута?»
Переможець отримав статуетку Бронзового Ангела, виготовлену скульпторкою Світланою Карунською, а також грошову премію та дипломом лауреата.
У цьому році до довгого списку номінантів на здобуття Премії потрапило 9 видань, а в шортлисті опинилися три книжки:
- «На захід від Бугу» Юлії Буйських («Видавництво 21»);
- «Позивний для Йова. Хроніки вторгнення» Олександра Михеда (Видавництво Старого Лева);
- «Бахмут» Мирослава Лаюка (Видавництво «Українер»).
Філософ і перекладач Олексій Панич так розповідає про книгу переможця: «Книжка складається з двох частин. Перша частина репортажна, а друга – чиста бездомішкова есеїстика. Поєднання цих двох жанрів, на мій погляд, подіяло так, як мав на думку Аристотеля діяти третій жанр — трагедія. Та сама часто пригадувана антична «катарсис», яка для Арістотеля є неодмінною ознакою трагедії, що «через співчуття та страх здійснює очищення таких страждань». Страждань в книжці згадано чимало, і буде добре, якщо вони викличуть в її читачів і співчуття, і страх. Але «рамка» авторського погляду та присутні в цьому погляді контексти історії та культури — української, європейської та світової — ніби «очищують» для нас ці страждання».
Книги лауреатів премії імені Шевельова складають інтелектуальну мапу України за останні 10 років. Прочитати їх — найкращий спосіб дізнатися злободенні проблеми й одвічні дилеми соціально-культурного життя нашої держави:
- 2013 — Тарас Прохасько («Одної і тої самої») та Андрій Портнов («Історії для домашнього вжитку»)
- 2014 — Костянтин Москалець («Сполохи»)
- 2015 — Олександр Бойченко («Більше/менше»)
- 2016 — Вахтанґ Кебуладзе («Чарунки долі»)
- 2017 — Андрій Любка («Саудаде»)
- 2018 — Володимир Єрмоленко («Плинні ідеології»)
- 2019 — Діана Клочко («65 українських шедеврів. Визнані й неявні»)
- 2020 — Тарас Лютий («Культура принад і спротиву»)
- 2021 — Андрій Бондар («Ласощі для Медора»)
- 2022 — Андрій Павлишин («Нам і далі загрожує вічність»)
- 2023 — Олександр Михед («Позивний для Йова. Хроніки вторгнення»)
Цьогоріч тексти претендентів оцінювала Капітула, до складу якої ввійшли: Володимир Єрмоленко, президент Українського ПЕН (голова Капітули); Оля Гнатюк, дослідниця, професорка НаУКМА та Варшавського університету; Олексій Панич, філософ, перекладач, провідний науковий співробітник видавництва «Дух і Літера»; Олег Коцюба, літературознавець, керівник видавничої програми Українського наукового інституту Гарвардського університету; Тамара Гундорова, літературознавиця, членкиня-кореспондентка НАНУ (Інститут Літератури); Роман Веретельник, літературознавець, літературний критик, перекладач; Ростислав Семків, письменник, літературознавець, літературний критик, перекладач, доцент Національного університету «Києво-Могилянська Академія»; Оксана Хмельовська, журналістка, співзасновниця та редакторка культурно-видавничого проекту «Читомо»; Андрій Бондар, письменник. есеїст, перекладач, лауреат Премії за 2021 рік; Андрій Павлишин, журналіст, історик, перекладач, лауреат Премії за 2022 рік; Олександр Михед, письменник, есеїст, перекладач, лауреат Премії за 2023 рік.
Нагадаємо, що премія імені Юрія Шевельова була заснована 2013 року PEN Ukraine, Києво-Могилянською бізнес-школою, видавництвом «Дух і Літера», Центром юдаїки й Український науковий інститут Гарвардського університету. Вона присуджується раз на рік українському авторові за художню та наукову есеїстику. Нагорода носить імʼя Юрія Шевельова, який започаткував модерну українську есеїстику, та відзначає внесок у невідʼємні для цього жанру цінності: незалежність думки та витонченість стилю. До розгляду приймаються художні або наукові есеї українських авторів, опубліковані в паперовому вигляді впродовж календарного року.