Богдан Буткевич журналіст Тижня

Прем’єр наш: як в штабі Народного фронту пройшов день виборів

Політика
27 Жовтня 2014, 11:30

Ніхто, навіть самі представники НФ, за їх зізнаннями згодом в кулуарах, й уявити не могли, що замість омріяних, згідно внутрішньої соціології, 15 % й боротьби за друге місце, партія натомість буде боротися за перемогу з президентським блоком, а будівля парламенту через дорогу невдовзі прихистить, з урахуванням мажоритарників, не 30-40, а всі 80 депутатів з політичної сили, якій заледве виповнилося два місяці.

Народ все ж таки в нас не тільки, за виразом класика Подерев’янського, «широкий і гостинний», а ще й любить голосувати за «лідера», тому слід визнати дуже виправданим хід піарників НФ, які останні два тижні активно переконували українців з кожного білборду, що голосуючи за цю політичну силу, вони обирають прем’єр-міністра Яценюка. Як бачимо, спрацювало. Добре це чи погано, покаже час, однак примара 2006-2007-го років, коли центр влади в країні перемістився від президента до Кабміну, що призвело до чвар між Банковою та Грушевського до повної безтями й, зрештою, зробили можливим повернення Януковича, хочеш не хочеш, але встає в пам’яті. Самі НФ-івці посилено заперечують можливість таких конфліктів – от, наприклад, пан Пашинський заявив Тижню, що тепер, мовляв, вирішує народ, тому гризтися просто не вийде, однак хробачок сумніву все ж таки є.

В першій половині дня до журналістів виходили лише Тетяна Чорновол, Андрій Тетерук, Дмитро Тимчук – тобто, люди, яких брали в список для гарного «пабліситі» в руслі оновлення та участі «людей дії». Говорили вони, відповідно, лише про проблеми та порушення підчас голосування, військову ситуацію на Сході тощо, взагалі не коментуючи політичні перспективи свого блоку. Тоді як у VIP-залі паралельно йшло святкування дня народження найближчого соратника Арсенія Яценюка Андрія Пишного, на яке сановні гості проходили через інший вхід, оминаючи журналістів. Найбільш прискіпливим акулам пера ввічливо, але твердо не давали «доступ до тіла» чималого розміру охоронці.

Читайте також: Екс-регіонали тихо радіють результатам виборів

В штабі ж «Батьківщини», від якої й відбрунькувався НФ, в цей час було взагалі сумно. Навіть саме його розташування – підвал партійного офісу на Турівській, того самого, в якому влаштовували «маскі-шоу» під час Майдану «орли Захарченка», замість якогось пафосного виїзного конференц-залу, вже наштовхувало на думку, що у Юлії Володимирівни зрозуміли своє далеко не перше місце в українській політиці. Крихітний зал, відсутність яскравих спікерів зробили штаб колись всемогутньої партії, що зараз буквально вповзає в парламент виключно за рахунок особисто-ядерного електорату Тимошенко, місцем в стилі «збиті льотчики використовують останній шанс покрасуватися». При чому, колишні найближчі соратники ЮВТ, як той самий Пашинський, навідріз відмовляються радіти неуспіху своєї вчорашньої шефині. «Всі рішення після виходу з ув’язнення Юлія Володимирівна приймала одноосібно. – сказав екс-голова адміністрації президента Тижню. – І це призвело до відповідних результатів. В усякому разі, я не відчуваю жодної провини в тому, що ми тепер в різних командах. Я нічим не зрадив її».

В той же момент в штабі НФ після шостої години, коли стали просочуватися плітки про перші результати екзіт-полів, щось невмолимо змінилося. Раптом стало різко більшати чорних машин представницького класу біля входу в готель, збільшилася кількість охоронців, офіціанти почали виносити наїдки й навіть вино на столи, де раніше стояла тільки вода. Все вияснилося о 8-й годині, коли соціологи оголосили результати опитувань, згідно яких НФ набирає більше 20 % й складає серйозну конкуренцію блоку Порошенка, залишаючи далеко за собою всіх конкурентів.

Читайте також: Репортаж з Донбасу: Жити по-новому, голосувати по-старому

Однак ніяких корків у стелю журналісти так і не дочекалися. Ні Турчинов, ні Аваков, що згодом давали офіційні брифінги, ні міністр Остап Семерак з екс-головою РНБО Андрієм Парубієм, що іноді виходили з VIP-зони поблукати поміж журналістів, не виглядали аж надто щасливими. Лейтмотив їх слів можна звести до одного – «прем’єр наш», а далі треба домовлятися. Вимоги «фронтовиків» більш-менш зрозумілі: Яценюк хоче зберегти в уряді своїх людей, Авакова, міністра юстиції Петренка та Семерака. Що стосується спікерства Турчинова, то тут буде складніше. Хоча якщо тенденція в плані кількості голосів за НФ, що спостерігається на момент здачі матеріалу, збережеться, то ця політична сила цілком зможе висунути свої претензії й тут. Де й причаїлася небезпека початку війни на самознищення.

Зрештою, всі чекали на появу Арсенія Яценюка, який якраз після першого брифінгу Турчинова, де той прямо заявив, що тепер-то ім’я наступного прем’єр-міністра вже відоме, поїхав на Банкову до Порошенка. Однак нічого конкретного пан старий-новий прем’єр так і не сказав, лише визнавши свою зустріч з президентом та пообіцявши підписати коаліційну угоду з Порошенком до моменту офіційного оголошення результатів виборів. Власне, після його швидкого від’їзду так само швидко згорнувся й штаб. Якщо НФ й святкував цю неочікувану перемогу, то робив це явно не на очах журналістів.