"Комітет висловлює особливу стурбованість з приводу повідомлень про політично мотивовані переслідування обраних політиків, таких як колишній прем'єр-міністр Юлія Тимошенко, за перевищення повноважень органу або посадової особи відповідно до статті 365 Кримінального кодексу. Держава-учасник повинна забезпечити, щоб кримінальне переслідування за статтею 365 Кримінального кодексу в повній мірі відповідала вимогам Міжнародного пакту про громадянські та політичні права", – йдеться у висновках Комітету ООН з прав людини за результатами розгляду чергової доповіді України про виконання положень Міжнародного пакту про громадянські та політичні права.
У Комітеті з прав людини також відзначили, що незважаючи на здійснення Україною різних заходів з реформування судової системи, судді залишаються вразливими для тиску ззовні.
"Комітет стурбований тим, що держава-учасник, як і раніше, не повною мірою забезпечує незалежність суддів від виконавчої та законодавчої гілок влади, а їх незалежний статус не належним чином гарантується законом. Державі-учасниці слід унеможливити будь-які форми політичного тиску на суддів в процесі прийняття рішень", – наголошується у рекомендаціях цієї установи ООН.
У висновках також наголошується, що Міжнародний пакт про громадянські та політичні права є невід'ємною частиною внутрішньої правової системи, тому у суді можна безпосередньо посилатися на його положення.
"На жаль, Комітет констатує обмеженість кількості випадків, коли положення Пакту застосовувались би або застосовуються судами України", – йдеться у документі.
Чергова доповідь України про виконання положень Міжнародного пакту про громадянські та політичні права була розглянута Комітетом ООН з прав людини на 108 сесії, що відбувалася з 8 до 26 липня у Женеві (Швейцарія). Урядову доповідь захищав представник України у Європейському суді з прав людини Назар Кульчицький, який під час обговорення уникав відповідей на запитання, що стосувалися справ Тимошенко.
Зокрема, під час розгляду доповіді 9 липня один з експертів Комітету ООН з прав людини попросив представника українського уряду навести обгрунтування статті 365 КК, за якою засуджено Тимошенко, а також пояснити причини, чому санкції за зловживання владою без особистих мотивів більш серйозні, ніж санкції за перевищення посадових повноважень із особистих мотивів. Представник уряду України пообіцяв надати відповіді на ці запитання у письмовій формі.
Нагадаємо, під час судового розгляду так званої "газової" справи Тимошенко суд не зміг довести наявність особистих мотивів екс-прем'єр-міністра під час укладання газових угод з Росією у 2009 році. А у вироку Печерського районного суду особистим мотивом визнано "бажання створити собі позитивний імідж ефективного керівника держави, який зміг розв'язати "газову кризу" у відносинах з Російською Федерацією, та одночасно довести свої попередні твердження про необхідність усунення з "газового ринку" як посередника у постачанні природного газу на Україну компанії "РосУкрЕнерго АГ".
Суд визнав Тимошенко винною у перевищенні службових повноважень при підписанні газових контрактів та засудив її до 7 років ув’язнення без подальшого права обіймати державні посади протягом трьох років.