Після місячного обговорення громадськістю умови прийому до ВНЗ фактично не зазнали змін, хоча міністр Дмитро Табачник і вихваляється сотнями пропозицій, що надійшли до міністерства в процесі розгляду. У нових правилах знайшлося місце і дрібному популізму, і поступкам вищим навчальним закладам, і зеленій дорозі для абітурієнтів, які взагалі не володіють українською мовою. Отже, список основних змін у правилах вступу до вишів порівняно з «дотабачниковим» періодом виглядає так:
1. Абітурієнти, які закінчили школу до 2007 року, можуть вступати на денну та заочну форми навчання або за результатами зовнішнього незалежного оцінювання, або за результатами вступних іспитів. Узагалі розширено перелік категорій осіб, які можуть вступати за результатами іспитів.
Дмитро Табачник пояснює це нововведення тим, що держава гарантувала випускникам 2007 року здобуття вищої освіти на основі атестата про повну середню, а закон не має зворотної дії. Ця логіка малозрозуміла, адже до 2008-го право на зарахування до вишу давали вступні іспити, а атестат, як і тепер, потрібен для того, щоб претендувати на здобуття вищої освіти. Тож можна припустити, що ця норма є поступкою вищим навчальним закладам, які воліють набирати якомога більше студентів за вступними іспитами. А також популістським кроком, адже багато з тих, хто закінчив школу раніше і взагалі погано уявляє, що таке тестування, ставляться до ЗНО з острахом.
2. Середній бал атестата перераховуватиметься за 200-бальною системою.
За словами Табачника, це потрібно для поліпшення становища середньої школи. Як уже писав Тиждень (№1/2010), певне покращення справді може відбутися – через гіпертрофовану роль атестата під час вступу чимало батьків навесні кинулися пропонувати вчителям «подарунки» за кращі оцінки для своїх дітей.
3. Вступники мають право подавати сертифікати ЗНО різних років: за 2008, 2009, 2010 або 2011-й.
Дмитро Табачник запевняє, що не може змушувати дітей та їхніх батьків, які вже складали тестування, ще раз платити по 70 грн за тест. Одне з найбезглуздіших нововведень, адже оцінки, які виставляються за тестування, рейтингові, тобто залежать від кількості учасників цього конкретного тесту та їхніх успіхів у його складанні.
4. Абітурієнти, які не атестовані з української мови, під час вступу до вишу можуть не складати іспиту з укрмови. За рішенням приймальної комісії, для них проводиться вступне випробування з тієї мови, з якої абітурієнт атестований.
Це нововведення передусім стосуватиметься російськомовних студентів. Під російськомовними маються на увазі як громадяни України, що принципово не вчать української, так і гості з Росії. Для останніх, до речі, є ще одна новація: іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають у нашій країні, приймаються до вишів у тому самому порядку, що й громадяни України. Тобто відтепер вони також можуть навчатися бюджетним коштом.
5. Встановлено особливі умови прийому для учасників олімпіад та абітурієнтів, які навчалися на підготовчих курсах в університеті, до якого вони вступають. Учасники міжнародних олімпіад зараховуються до вишу, якщо мають бали ЗНО, вищі від мінімальних (за умови, що обирають напрям навчання, з якого брали участь в олімпіаді). Переможці внутрішніх олімпіад та учасники МАН отримують від 30 до 50 балів додатково, студенти підготовчих курсів – 20.
Бонус за навчання на підготовчих курсах – це подарунок університетам, які на їх проведенні непогано заробляють.
Загалом реформа вступної кампанії дискримінаційна щодо пересічних абітурієнтів, які не мають бажання ані давати хабарі, ані уникати ЗНО, не є пільговиками, не брали участі в олімпіадах і знають українську мову. Їм цими правилами відведено роль у хвості рейтингу, що навряд чи спонукатиме нашу молодь на чесну боротьбу за своє право на вищу освіту. Натомість реформатори від освіти підіграли тим абітурієнтам і вишам, які від початку налаштовані на хабарництво.