«Як це рішення вплине, сказати важко. Оскільки в Україні не виконується більше 90% рішень Євросуду саме в площині вживання заходів індивідуального і загального характеру», – заявив він.
«Один з головних висновків рішення Євросуду – необхідно законодавчо врегулювання проведення мирних зібрань. А відповідний закон завалили у тому числі частина громадських організацій, які виступали проти цього, як на мене, з позицій далеких від захисту прав людини, бо їхні вимоги не відповідають міжнародним стандартам. І якщо далі наші колеги будуть погрожувати акціями громадської непокори на радість МВС і правлячої політичної сили і виступати проти ухвалення такого закону, на що ті будуть погоджуватись, то це рішення й не виконуватиметься», – вважає експерт.
Захаров згадує засудження активіста до семи діб за участь в акції протесту: «От вам, будь ласка, рішення (Євросуду – Ред.) вийшло, а практика все одно така».
Як зауважує правозахисник, подібні рішення Євросуд приймав і раніше, хоч вони стосувалися не України.
«Щодо свободи мирних зібрань в Україні це рішення – перше. Однак, раніше були такі рішення щодо інших країнах. І вони мають таку ж вагу для України, як і це. За статтею 17 виконання рішень практик Євросуду, рішення Євросуду є джерелом права в національній системі», – пояснив Захаров.
Коментуючи посилання у судових заборонах мирних зібрань на постанову президії Верховної ради СРСР від 1988 року, правозахисник зауважив, що цей нормативний документ в українських судах згадується часто.
«Хоч це суперечить Конституції, але посилаються. Втім, лише Конституційний суд може прийняти рішення, що радянський нормативний акт суперечить Конституції», – додав він.
Нагадаємо, Європейський суд з прав людини прийняв рішення у справі громадянина України Олексія Вєренцова проти України, згідно з яким визнав порушення статті 11 (свобода зборів та об'єднань) Європейської Конвенції з прав людини; порушення статті 7 (покарання виключно на підставі закону) Європейської Конвенції, порушення статті 6 §1 і 3 (право на справедливий судовий розгляд)".
Вєренцов поскаржився на те, що він був засуджений до трьох діб адміністративного арешту за проведення демонстрації без дозволу, навіть якщо такий дозвіл не було передбачено внутрішнім законодавством.
Суд визнав, що справа свідчить про структурну проблему, а саме законодавчий пробіл, який стосується свободи зборів, яка залишилася в Україні з часів Радянського Союзу. "Дійсно, єдиний наявний наразі документ, яким встановлюються процедури, необхідні для проведення демонстрацій, був ухвалений у 1988 в СРСР і не є загальноприйнятим українськими судами, як такий, що ще застосовується", – зазначили в ЄСПЛ.
Суд запропонував Україні терміново реформувати законодавство та адміністративну практику для того, щоб заснувати вимоги для організації і проведення мирних демонстрацій, а також підстави для їхнього обмеження.