В основі свята – «блага вість» архангела Гавриїла Діві Марії (звідси і Благовіщення) про народження у неї божественного немовляти, Спасителя роду людського.
Події Благовіщення описані єдиним євангелістом – апостолом Лукою. У Євангелії він повідомляє, що в 6-й місяць після зачаття праведною Єлисаветою святого Іоанна Предтечі Гавриїл був посланий Богом до Назарета до Діви Марії зі звісткою про прийдешнє народження від неї Спасителя світу: «Ангел, увійшовши до Неї, сказав: «Радій, Благодатна! Господь з Тобою; благословенна Ти між дружинами…».
Згідно з церковним переказом, в той момент, коли Діві Марії з'явився Архангел Гавриїл, вона читала книгу пророка Ісаії, а саме – слова про народження Месії. "Я готова стати останньою служницею у тої, яка удостоїться народити Месію", – думала вона.
У Назареті, на тому місці, де архангел Гавриїл благовістив Діві Марії, побудований храм на спомин про Благовіщення Богородиці.
Святкування Благовіщення встановлене Церквою у IV ст. після того, як самостійно почали відзначати Різдво Христове. Дату Благовіщення встановили, відрахувавши 9 місяців від Різдва.
Крім того, св. Атанасій Великий пояснював дату Благовіщення ще й тим, що Бог сотворив людину в день 25 березня (7 квітня за новим стилем). Крайній час, з яким збігається Благовіщення, – четвер третього тижня Великого посту та середа Пасхального тижня (за Юліанським календарем).
Відповідно до значення цього дня, церковне святкування Благовіщення не скасовується, навіть якщо свято припадає на Великдень. Піст у цей день послаблюється.
Цього дня було заведено відпускати птахів на волю. Ця традиція символізує звільнення душі від гріхів і святість помислів у таке світле свято.
Благовіщення вважають святом весни і загального благоденства в природі.Зі святом пов'язано багато народних прикмет: цього дня не можна виконувати будь-яку домашню роботу. Навіть «птах гнізда не в'є цього дня» – казали українці.
Католики святкують Благовіщення 25 березня.